На вихідних я вирішила поїхати до подруги в гості. В п’ятницю ввечері ми з нею добре посиділи, згадали дитинство. А в суботу вранці її терміново викликали на роботу, то ж я вирішила повернутися додому.

Крім того, я дуже скучила за сином. Чоловікові нічого не повідомила: вимкнула телефон, а потім навіть не включала – вирішила зробити сюрприз, а заодно і перевірити: чи виправдані мої сумніви щодо його вірності. Приїхала додому о восьмій годині. Відкрила двері і побачила в кімнаті молоду, красиву дівчину, що дивиться телевізор

Коли любиш, не хочеш бачити недоліки того, кого любиш. Дмитро мені здавався чудовим, але моїй мамі і моїм подружкам він категорично не подобався.

– Наплачешся ти з ним, дитинко, – попереджала мене мама перед весіллям.

Але я не хотіла її слухати. Я навіть перестала спілкуватися з своєю найкращою подружкою, яка мені якось сказала, що бачила мого Дмитра з іншою дівчиною. Так, любов сліпа, і я на своєму прикладі переконалася у цьому.

Дмитро постійно мене заспокоював, що я найкрасивіша і йому немає сенсу ходити наліво. Я вірила йому, то ж наперекір усім вийшла за нього заміж.

До речі, йому іноді ще надзвонювали і писали в соцмережах колишні подружки, але багатьох він видалив з друзів і зробив сторінку закриту, а коли в статусі написав слово: «Одружений», я заспокоїлася.

До речі, на рахунок ревнощів. Вийшло все навпаки – це не я його, а він мене постійно ревнував. Дивився мої дзвінки і смс по телефону, нервував, коли я яскраво нафарбована йшла на вечірку. Розповіла подругам, але вони мені скептично заперечили: «Це він тебе ревнує, бо сам за собою гріх чує».

Я спочатку образилася, а потім подумала, що, можливо, вони мають рацію. Загалом, в мене в душі поселилися сумніви, але Дмитро поводив себе ідеально! «Йому навіть часу на це не вистачає» – думала я! Тим більше я недавно народила дитину, нашому синочкові сім місяців, чоловік біжить після роботи додому, сина дуже любить.

Якось мені було потрібно поїхати на три дні в столицю. Подруга давно кликала до себе в гості, обіцяла показати місто і відкрити мені нові перспективи для розвитку і росту. Я погодилася, тим більше хотіла трохи відпочити. Я сказала чоловікові – він відразу в ревнощі, мовляв – до кого це? Побурчав, але погодився. Якраз вирішила їхати з ранку п’ятниці до вечора неділі.

В п’ятницю ввечері ми з нею добре посиділи, згадали дитинство. А в суботу вранці її терміново викликали на роботу, то ж я вирішила не заважати їй, а повернутися додому. Крім того, я дуже скучила за сином. Чоловікові нічого не повідомила: вимкнула телефон, а потім навіть не включала – вирішила повернутися сюрпризом, а заодно і перевірити: чи виправдані мої сумніви щодо його вірності.

Приїхала додому о восьмій годині. Відкрила двері і обімліла: в кімнаті сидить молода красива дівчина, дивиться телевізор, син спить в ліжечку. Я обурено її запитала, хто вона така. Дівчина зам’ялася, розгубилися і каже: «Я – няня дитини!». Питаю: «А де тато дитини?». Вона: «Скоро буде, він по роботі їздив і в магазин зараз вийшов!».

І тут же почала щось на телефоні набирати, я зрозуміла, що моєму чоловікові. Попросила її не робити цього, ми просто його дочекаємося разом. Заодно і стала її розпитувати – як звуть, з якого агентства, скільки чоловік їй за це пообіцяв. Відповіді звучали дивні: вона за рекомендацією без агентства, а ціна договірна. Вся знервована якась, мало не плаче, почала одягатися, говорить: «Якщо ви тут, то мені пора, а оплату потім на карту кинете!».

І тут з’явився здивований чоловік! З пакетом їжі, в якому сир, ковбаска, пляшка і так далі. Дівчина з ходу чоловікові: «Ви мені винні 200 гривень, за те, що сиділа з дитиною!». Це, мабуть, щоб вся ситуація стала чоловікові зрозуміла! Той простягнув їй гроші і дівчина побігла. А чоловік відразу кинувся до мене з розпитуваннями: «А що це ти сьогодні приїхала? А чому телефон відключений?».

Але я не втрималася, і теж почала його розпитувати: «Хто така ця дівчина?». Він: «Треба було по роботі зганяти, колега порадив цю няню – свою родичку. В магазин мусив сходити, ти ж завтра повинна прилетіти, так от щоб не бігати завтра в магазин, вирішив відразу все купити, поки в будинку няня». Та ще й відповідає з таким притиском, ніби в усьому я винна!

З чоловіком ми досі не розмовляємо. І тепер уже нічого не перевірити: з його роботи я нікого не знаю, щоб запитати, що ж там за родичка. Її поведінка повністю видавала, що вона зовсім не няня, причому вона знала, що її «бойфренд» одружений! Я більше, ніж впевнена, що Дмитро мені зраджує. І що тепер робити? Синові ще й року немає – виховувати дитину одній дуже складно. Але і терпіти таке я теж не хочу.

КІНЕЦЬ.