Сергій прокинувся в обід. Тоді була субота, вихідний день, планував відпочити від роботи.

– Ніно, принеси кави, будь ласка! – крикнув жінці на кухню.

Однак, у відповідь нічого не почув. Піднявся з ліжка, накинув халат. Почовгав на кухню – а там нікого. Хоча Ніна в цій годині вже біля плити обід готує або ж прибирає. Дружини не було у вітальні, у ванній кімнаті. Тоді побачив складену записку на холодильнику. Написана на швидку руку, ще й прикріплена магнітиком “Я пішла”.

Тоді Сергій взявся за голову. Ну не могла Ніна піти від нього! 

Невже через 10 років щасливого шлюбу вони розлучаються? 

– Та ні, дурниці якісь, – думав Сергій та зателефонував до жінки. Але почув у слухавці “абонент поза зоною досяжності”. Вона заблокувала його номер!

Що робити далі? Сергій не так уявляв свій суботній ранок. Але чому Ніна вирішила його покинути?

Так, у них були сварки. А в кого в родині їх нема? То могли за гроші посваритися. Бо Ніна так давно хотіла поїхати на Новий Рік у Буковель, навчитися кататися на лижах. Скуштувати банош чи інші частування!

Або ж на море. Бо всі вуха продзвеніла, що її подруги їхати в Єгипет, Туреччину, Болгарію. А вона навіть в Одесі не була жодного разу.

А ремонт? Так, давно треба купити нову шафу, бо дверцята не закриваються. А ще кран протікає, можуть сусідів затопити.

Але Сергій не зважав на ці докори. Він думав, що у дружини синдром “господині” – нудно вдома, от шукає різні причини, аби і йому мозок поклювати.

– Гав! – крутилася біля ніг Сніжина. Вона відволікла Сергія від поганих думок.

– Так. Треба з тобою погуляти. А де твій ремінець?

От Сергій живе вже 10 років у цій квартирі, але довго шукав ремінець для собаки. А ще не міг знайти свою зимову куртку, кудись зникла шапка та шкарпетки. Одягнув легку куртку, в якій ремонтує машину, взув кросівки (перше, що побачив на полиці). Не сніжить, тому можна шапку не одягати.

На дворі відчув буркотіння Він зранку нічого не їв! А які смачні канапки з сиром та помідорами робила його Ніна – завжди просив мінімум 10 зробити! А кава? Та на кухні стільки різних баночок, і не знаєш, що і де лежить.

Купив каву та вафлі у магазині. Довго гуляв, все думав про Ніну.

– Так, трохи наламав я дров. Ну маю гроші на відпустку. Ніна давно казала, що треба кудись поїхати, розвіятися. Навіть у кафе пропонувала сходити. А я такий скупердяй, все жалів гроші. А на що я їх взагалі відкладаю?

– Гав! – ніби підтримувала розмову Сніжина.

Тому Сергій вирішив піти у квітковий магазин, вибрав найбільший букет для Ніни. Ще й купив дороге шампанське та солодощі.

– Треба тільки дізнатися, куди вона зникла. Прийду ,влаштую їй сюрприз.

Тут помітив сусіда, пана Петра. Він також гуляв зі своїм Бровком.h

– Сусіде, вітаю. Також на прогулянку вийшли?

– Так, так. А ви не бачили Ніну?

– Так, бачив. Вона зранку вийшла з дому, я якраз повернувся з нічної зміни. Пакети якісь несла, таксі викликала, помахала мені рукою з машини.

Тоді Сергій вже зрозумів, що Ніна точно його покинула. Зібрала тихцем речі, поїхала геть.

Додому чоловік повернувся дуже засмучений. Кинув букет та квіти на стіл, відкрив шампанське.

– Ну що Сніжина, будемо тепер тільки ми у двох?

А песик тільки сумно заскавулів. Сергій випив майже всю пляшку до дна. Не помітив, як вже надворі сутеніло та треба щось приготувати собі на вечерю.

Аж раптом двері відчинилися.

– Сергію, ти вдома? – почув знайомий голос. На порозі стояла Ніна.

– А ти чому приїхала?

– Смієшся? Нічого, що я твоя дружина і тут живу?

– Але ж ти написала, що пішла від мене.

Ніна закотила очі та голосно цокнула:

– Ти записку читав?

– Так. Ти ж написала…

– Сергію, я написала, що пішла до мами. Вона ж просила їй допомогти вдома. Недавно ремонт зробила, треба сміття винести. І тітка в гості приїхала на новосілля, от я їй деякі продукти відвезла! Ти щось їв?

– Ні.

– Як ні? Я ж написала, що картопля у чорній каструлі, на сковорідці м’ясо тушковане. Вже не міг розігріти його у мікрохвильовій печі?

– А телефон?

– Розрядився. А зарядку як, на зло, не взяла. Ти ж міг моїй мамі зателефонувати!

– Ти що здурів чи що? Що це за напад обіймів та поцілунків?

– Я тебе дуже сильно люблю! Ніно, наступних вихідних їдемо у Буковель. На лижі! І на банош! А ще сюрприз! – і приносить квіти.

Жінка розсміялася. А Сергій глибоко в душі радів.

Може, воно й добре, що чоловік не прочитав записку до кінця?

КІНЕЦЬ.