Розлучилася Галина, не стала навіть спільне майно у вигляді машини і побутової техніки ділити, все сім’ї залишила. З моїм татом вона прожила майже пів року, як її колишня сім’я дізналася про квартиру. До Галини тут же приїхала донька, просила, щоб мама повернулася до колишнього чоловіка або забрала його до себе
Мій тато багато років жив один, оскільки був вдівцем. Жив сам, оскільки у мене вже є своя сім’я, а нещодавно тато представив нам з чоловіком свою наречену. Зізнаюсь, я була не в захваті від татового рішення одружуватися – навіщо це йому в 55 років?
Розговорилися ми з нею. Я дізналася, що вона вже була одружена. Моїй майбутній мачусі Галині сорок п’ять років. У сорок два вона подала на розлучення, купила собі квартиру, почала жити одна, навіть з рідною дочкою спілкуватися припинила. Взагалі намагається про них не згадувати. Я б, на її місці, теж не стала: з кожною новою нашою зустріччю я все більше дізнаюся про її колишню сім’ю.
Лесі, дочці Галини, двадцять років було, коли вона вискочила заміж. Вийшла і вийшла, нічого особливого. Тільки чоловіка свого, тридцятирічного чоловіка, якого вона привезла з села, новоспечена молода дружина в будинок до своїх батьків привела. Галина проти була, щоб чужа людина з ними жила, та ніхто в неї не запитав.
Колишньому чоловікові мачухи зять сподобався. Подружилися вони, стали удвох всюди пропадати: то на рибалку, то по злачних місцях. Вечорами на кухні разом сиділи, явно не інтелектуальні бесіди вели, і не кросворди розгадували.
На невдоволення Галини тільки гукали, не добираючи вирази, спочатку її чоловік, а потім і зять, дивлячись на приклад тестя. І це при тому, що зарплата у Галини була як у її чоловіка і зятя разом узятих, а своїх грошей вона практично не бачила. Поставила Галина чоловіка перед вибором: або дочка з зятем з’їжджають, або вона піде. Квартира не її була, всім майном колишній чоловік розпоряджався.
Леся взагалі на маму образилася, натякнула, що вони дитину чекають, присоромила: як сміє рідна мати дочку в положенні з дому гнати? Тільки ніякої дитини не було. Розлучилася мачуха, не стала там майно спільне у вигляді машини і побутової техніки ділити, все сім’ї залишила. Зізналася, що давно хотіла піти, і що жила з чоловіком тільки через дочку.
Мій тато, поки жив один, в квартиру страшно було зайти. А як Галина до нього переїхала, свою квартиру здавши, то відразу все облагородила. Любо глянути.
Після розлучення Галина спочатку квартиру знімала, потім взяла однокімнатну в кредит. У банку вони з татом і познайомилися, в дверях зіткнулися. Я відразу помітила, що у нього хтось з’явився: собою зайнявся, парфум поміняв, очі заблищали, одного разу з букетом квітів його бачила. Плюсом в його квартирі на кухні жіноча рука явно відчувалася: лопатки на своїх місцях висіли, столи ідеально чисті, крупи не всі насипом, а акуратно розставлені, в холодильнику молоко з’явилося, хоча тато його не п’є.
Вони вже разом пів року були, коли сімейство Галини про квартиру дізналося і з’явилося, в особі цієї самої Лесі. Галині запропонували до чоловіка повернутися, а в її квартиру Лесю з її чоловіком жити відправити. А кредит Галина і далі сама платила б. У зятя кредитна історія не найкраща –заборгованість на заборгованості, самим би їм не дали.
У мачухи ще й вибір був, альтернативний варіант теж запропонували: чоловіка колишнього до себе забрати.
Сказала їм Галина про те, що це неможливо, тому що у неї зараз нові відносини. Ті не зрозуміли, образилися, перестали з нею спілкуватися. Толком і не бачаться, близько року вже. Можна сказати, що не спілкуються.
Тепер я каюся, бо спочатку татова затія з одруженням викликала у мене здивування і підозри в корисливих мотивах нареченої: так би і жили, навіщо в такому віці під вінець йти? А коли я її ближче пізнала, то зрозуміла, що порядна жінка татові попалася. Шкода її дуже. Дочка, судячи з усього, її використовує, чоловік ні в що не ставив. Як тільки у Галини вистачило сміливості, щоб піти від них? Зовсім допекли, мабуть. В голові не вкладається.
Так моєму чоловікові і в голову прийти не зможе, щоб Галині хоч одне погане слово сказати. Хоча, по ідеї, вона нам ніхто. А там – рідні люди! Сім’я, якій вона присвятила понад двадцять років свого життя. Не пощастило «мачусі» з її колишньої сім’єю. Сподіваюся, що в її новому житті з моїм батьком, вона обов’язково стане щасливою.
КІНЕЦЬ.