Коли я завагітніла, на першому УЗД нам сказали, що буде двійня.

Ми з чоловіком були трохи вражені цією новиною.

Це так тяжко.

Старшій 10 років, і ми зважилися на хлопчика, а вийшло двоє.

Але нічого вже не зробиш, будемо ростити ще двох.

Адже це так чудово!

У лікарні завжди запитувала у лікаря: «Все нормально?

Мені здається, тільки один ворушиться ».

Але лікарі завжди відповідали: «Все добре».

На мій день народження приїхали батьки і сестри. Ми посиділи, відзначили.

Я пішла відпочивати.

На наступний день, рано вранці, біжу до чоловіка і кажу: » Вези в пологовий будинок «.

Він привіз мене, і через годину я народила трійню.

Мої пологи приймали двоє лікарів. Вони забрали двох дітей, і пішли.

Раптом, чую крик: «Стійте!» Кричали на весь пологовий будинок.

Лікар прибіг назад з двома малюками, вони самі розгубилися.

Коли я подивилася на них, вони були розгублені: звідки там ще може бути дитина?

Через час дали мені телефон і кажуть: «Дзвони чоловікові.

Ти зараз сама в шоці, ще налякаєш чоловіка, ми диктуємо, а ти говори ». Я беру телефон, і кажу: «Міша, якщо ти за кермом, зупинись».

Відповідає: » Я вдома «.Я йому кажу: » Тоді сядь «. Він присів, і я кажу: «Я народила, все нормально».

Він: «І хто народився?».

Я відповідаю: «Два синочка і лапочка-дочка».

Хвилина мовчання, потім гучний сміх, і каже: «Де двоє, там і троє».

Мені принесли моїх трьох дітей; це було незабутньо.

КІНЕЦЬ.