Таня тільки-но повернулася з роботи і була дуже здивована, відчинивши двері і побачивши перед собою доставника з коробкою їжі. “Але я не замовляла їжу,” – здивовано промовила вона.

“Ой, я, напевно, помилився поверхом,” – вибачливим тоном відповів доставник і швидко пішов.

Таня зачинила двері і вирушила на кухню, але їй не вдалося забути цей дивний інцидент. Приблизно за півгодини дверний дзвінок знову пролунав.

Відчинивши двері, Таня побачила того ж постачальника, але тепер у нього в руках був гарний букет квітів . “Перепрошую за недавнє непорозуміння. Мене звуть Максим.

Я помітив вас ще коли піднімався на поверх вище, і…

Ну, не міг пройти повз,” — зніяковіло пояснив він.

– “Чи не хочете піти зі мною на побачення завтра ввечері?” Таня була схвильована, але приємно вражена. На обличчі Максима було видно щире хвилювання, що зробило його ще милішим у її очах.

“Так, звичайно, я була б рада”, – відповіла вона з усмішкою. Максим відлетів від щастя, передавши їй букет і призначивши час та місце зустрічі наступного вечора.

Коли він пішов, Таня стояла біля дверей, тримаючи букет квітів. Цей вечір був сповнений несподіванок, але вони були приємними.

Вона відчувала легке хвилювання від майбутнього побачення. Час до завтрашнього вечора здавався нескінченним. Наступного дня Максим та Таня провели чудовий вечір у затишному кафе. І хоча все почалося з маленької помилки, їхня зустріч обернулася початком чогось нового та гарного.

Обидва вони зрозуміли, що іноді випадковості не такі вже й випадкові, і можуть призвести до приємних сюрпризів і нових знайомств.

КІНЕЦЬ.