Якось я оголосила, що збираюся переписати свою квартиру на онуку. Ця ідея не сподобалася синові, і він раптом розпочав скандал. Навіть вирішив кинути пити, але вистачило його лише на місяць. На його думку, квартира мала дістатись йому, адже він моя рідна людина
Ми з моїм чоловіком прожили у шлюбі 20 років. П’ять років тому його не стало – спився. Я дуже боялася, що мій син стане таким самим – адже це може передатися у спадок. Скільки безсонних ночей ми провели із моїм сином через чоловіка на підпитку, я навіть сказати не можу!
Просто нестерпно було перебувати вдома. Майже кожні два тижні чоловік йшов у запій на 5-6 днів, а ми з дитиною страждали. Ховалися від нього у моєї мами, а іноді у сусідів. Я стільки разів йому погрожувала розлученням, а він присягався кинути шкідливу звичку випивати.
Але всі обіцянки були марні. Я думала, що він зможе змінитись і терпіла його заради нашої спільної дитини. Нічого не змінювалось і останні 4 роки ми жили саме в такому неприємному середовищі.
Ми не мали грошей, ми голодували. Мене тоді скоротили на роботі, і ми виживали, як могли. Я платила за квартиру та їжу, а чоловік взагалі не працював. Якось чоловік у стані сп’яніння сказав, що нам потрібно звільнити квартиру протягом тижня.
Я була просто в шоці, але була впевнена, що цю думку він вигадав, тому що був п’яний. На другий день чоловік заявив мені, що у нього накопичилися величезні борги, і він вирішив віддати нашу квартиру. Просто не передати словами, що я тоді відчула.
Ми з дитиною залишилися самі, на вулиці, без житла. Я дуже вдячна моїй матері за те, що вона прийняла мене із сином. Ми почали жити утрьох. З чоловіком, звичайно, я розлучилася, адже ніколи не змогла б пробачити його егоїзм. Тоді він думав тільки про себе і набрав боргів на свою голову, а нам з дитиною страждати.
Через два місяці я дізналася, що чоловік загинув від надмірного вживання міцних напоїв. Мені було дуже гірко від того, що він не зміг справитись зі своєю шкідливою звичкою. Я дуже переживала, що син стане таким самим. На жаль, мої переживання були марними.
Син одружився у 20 років з прекрасною дівчиною. Спочатку у них все було добре, кохали одне одного і дуже цінували. У шлюбі у них з’явилась моя улюблена онучка Катя. Це моя єдина онука, адже більше у мене немає дітей, і у сина теж одна дитина.
Син завжди був працьовитим. Він завжди шукав собі підробіток з підліткового віку і приносив свій заробіток у будинок, адже через чоловіка, що вживає, нам було дуже складно жити.
Син завжди добре ставився до людей та тварин. Він ніколи не міг образити маленького жучка чи зламати гілки з дерев. Загалом виховання сину вистачало завжди.
Через дев’ять років син почав випивати, і я відразу зрозуміла, що чекатиме на мою невістку та онучку. Жодних причин на вживання міцних напоїв не було, мабуть, просто від батька дісталося. Періодично підіймав руку на дружину.
Іноді, звичайно, були часи, коли він переставав випивати та виходив на роботу, але це було раз на два місяці приблизно. Крім цього, син часто вкладав гроші на різні ігри в комп’ютері.
Бувало, що він програвав великі суми і до нього приходили розбиратися різні люди. Через це я боялася, що він зможе і квартиру так програти, адже його батько вже залишив сім’ю без житла.
Син зі своєю сім’єю жив у однокімнатній квартирі, і знаходитись поруч із ним було просто неможливо. Тому невістка зі своєю дочкою часто приїжджала до мене. Ми зверталися до різних центрів для допомоги, але син взявся за голову, коли мова зайшла про квартиру.
Якось я оголосила, що збираюся переписати свою квартиру на онуку. Ця ідея не сподобалася синові, і він раптом розпочав скандал. Навіть вирішив кинути пити, але вистачило його лише на місяць.
На його думку, квартира мала дістатись йому, адже він моя рідна людина. Його б не хвилювало це, якби він мав власну квартиру. Але однокімнатна квартира не належала йому – це квартира невістки, яку купили їй батьки.
Вона збиралася розлучатися з чоловіком, і квартира залишається їй. Отже, синові не буде де жити. Я відразу сказала, що квартиру на нього я переписувати не стану, адже будь-якої миті він може її пропити, грошей у нього немає, ходить і жебракує їх на вулиці.
А онука в мене гарна дівчинка. Коли виросте – зможе переїхати до своєї квартири. Вона в мене розумниця, добре вчиться, слухає маму, читає книжки та ходить на різні гуртки. Я впевнена у ній на всі 100%.
А синові я хочу дуже допомогти. Серце моє розривається коли бачу його. Не можу повірити, що це сталося з ним. Але невістка не зможе пробачити його гуляння та бійки – це точно. Він сам не хоче змінюватись. Скільки я пропонувала варіантів рішення – не розуміє, що настав час щось змінювати у своєму житті.
КІНЕЦЬ.