Є два види мотивації: позитивна, коли людина отримує щось добре за свою дію. І негативна, коли карають, якщо ти дію не виконаєш.

Є ще один вид мотивації. Яким ми постійно користуємось, не усвідомлюючи цього. Він дуже добре працює, на ньому побудовано все наше життя. А у кого цей спосіб працює погано, той у тюрмі сидить. Або лежить за огорожею. Або веде жалюгідне існування.

Треба уявити наслідки діяння чи недіяння.

Якщо ви не встанете рано-вранці і не підете на роботу, буде конфлікт. Що дуже на вас вплине. Настрій зіпсує, стосунки, репутацію. І премію не дадуть. Якщо таке робити регулярно, з роботи виженуть. І ви впадете у злидні. Ми це розуміємо та встаємо, без застосування позитивної мотивації, навіть якщо хочемо спати.

Якщо випити кілька пляшок напою, можна збожеволіти і наробити поганих справ. Якщо вставити ножиці в розетку, може вдарити струмом. Якщо наговорити близькому образливих слів, можна його втратити. Якщо не виховувати дитину і не витрачати на неї час і гроші, дитину можна втратити. Ми це розуміємо. Це наслідки.

Завжди треба думати про наслідки. Що з цього вийде і чи я готовий впоратися з наслідками? Не готовий? Значить краще не робити це. А робити інше те, що має гарні наслідки. Або наслідків не має.

Це простий спосіб, дуже дієвий та життєвий. І просте питання: “що буде потім?” Примушувати себе мріяти та шукати хороше у ситуації іноді не треба. Просто спитайте себе: що буде потім? Цього достатньо.

Наслідки дії чи недіяння очевидні. Вони й спонукають нас чинити правильно. Збирати волю та діяти. Або відмовитися від згубного вчинку. Якщо цей спосіб не працює, із людиною щось не так. І його треба лікувати чи тримати під контролем, під опікою, регламентуючи її дії.

І краще самостійно застосовувати цей нехитрий спосіб. Що ми й робимо день у день…

КІНЕЦЬ.