Один чоловік ходив в занедбаний сад і збирав яблука під яблунею.

Чоловік переживав важкі часи. Його робота перестала приносити дохід. Працював, як і раніше. Робив те саме. А грошей дедалі менше.

Одного дня чоловік не знайшов під яблунею жодного яблука. Не дивно – осінь закінчувалася. Яблука просто скінчилися. І безглуздо нишпорити в пожухлій траві в пошуках плодів. І голосити, згадуючи, як відрами збирав яблука!

Скінчилися яблука. Все зібрав, нових поки що немає. Восени знову з’являться. Особливо, якщо яблуню підгодувати та полікувати. І якщо погода буде слушною, милістю Творця. І якщо чоловік буде живий-здоровий, він знову збере яблука.

Чоловіка пережив інсайт. Зрозумів про періоди життя та інше. Перестав нити і зневірятися, вклався у справу, нові напрямки став розвивати. І чекати на результат навчився.

Ось і вся історія. Яблука закінчуються. Потім знову з’являються. Це стосується роботи, а іноді – стосунків. Зневірятися не треба. Потрібно вкладатись і живити те, що потім знову почне плодоносити.