З Борею я почала зустрічатися рік тому. Мені на той момент було двадцять п’ять років, йому тридцять два. Ми майже одразу закохалися одне в одного.

До мене Борі не мав шлюбів або навіть серйозних стосунків. Мої подружки навіть жартували з мене і питали, чи все гаразд з моїм молодим чоловіком. Але мене ці розмови не напружували. Я дуже любила його і в глибині душі вже чекала на пропозицію руки і серця.

Через півроку стосунків я задумалася про те, чому я досі не знайома з його батьками. З моїми Боря теж не був знайомий, але вони жили в іншому місті. І ми вже починали планувати, як поїдемо до них у відпустку. А ось про зустріч із його батьками навіть жодного разу не говорили.

Якось вони всією родиною збиралися на шашлики на природу. Ідеальний варіант, щоб усім разом познайомитись. Але Боря нічого такого не пропонував. Зате розповідав мені в дрібницях про всі особливості майбутніх сімейних вихідних.

– А чому твої батьки не запросили мене на шашлики? Адже ми з тобою вже півроку зустрічаємося. Я була б рада з ними познайомитись, – почала я.

– Та я сам їм про це вже говорив, якщо чесно. А вони говорять, що ми ще мало зустрічаємося. Не знаю, може, гадають, що в нас несерйозно. Але головне, ми ж знаємо, що це не так, правда? – відповів Боря.

Я з ним погодилася. Але з іншого боку, ця ситуація мене хвилювала. У нас були серйозні стосунки, я мріяла про весілля. А коли ти з кимось одружуєшся, то ти, можна сказати, виходиш заміж за всю його родину. Тому їхнє ставлення до мене ображало.

Проте я відпустила ситуацію. Не хочуть – та будь ласка. Рано чи пізно їм все одно доведеться зі мною познайомитись. І цей момент настав.

Боря зробив мені пропозицію. Вже не знаю, чи обговорював він це з батьками, але одного чудового дня він запропонував вийти за нього заміж. Я, звісно, ​​погодилася. А вже за тиждень ми збиралися на вечерю з його батьками, як я й мріяла.

Спочатку все було цілком дружелюбно. Вони запросили нас на вечерю до себе додому. Мама та тато Борі ставили мені стандартні питання про те, де я навчалася і де працюю, хто мої батьки і все в такому дусі.

Раптом моя майбутня свекруха видала те, чого від неї, зважаючи на все, ніхто не очікував.

– Я вважаю, вам поки що рано одружитися. Ми не проти ваших стосунків, але до чого такий поспіх? Зустрічайтеся, придивіться один до одного. А весілля завжди можна встигнути зіграти, – заявила вона.

– Мамо, за всієї поваги, але ми впевнені у своєму виборі. Навіщо тягнути, якщо ми любимо один одного і готові до сімейного життя? Тим більше, нам не по вісімнадцять років, — відповів її син.

– Ти маєш рацію, не по вісімнадцять. Але й не надто багато, щоб поспішати заскочити в останній вагон. Ви ще мало знайомі. Краще б не сперечалися, а до старших прислухалися, – суворо відреагувала свекруха.

Боря не став продовжувати цю суперечку далі. А в мене всередині наче все впало. Мати мого нареченого проти нашого весілля! Здавалося, всі мої надії впали.

Боря, здавалося, був на моєму боці. Але коли ми повернулися додому після зустрічі з батьками, він почав сумніватися. Сказав мені, що батьки ніколи не радили йому нічого поганого і взагалі бажають тільки щастя. То, може, вони мають рацію, і з весіллям справді варто почекати?

Небагато подумавши, я зрозуміла, що настав той момент, коли потрібно було проявити максимальну твердість характеру. Якщо Боря цього зробити в результаті не зміг, хоча повинен був, нехай цією людиною стану я. Тим більше, я була впевнена, що він любить мене. Тож вирішила поставити йому ультиматум.

– Найменше, щомені хочеться, так це тобою маніпулювати. Тим більше, я так розумію, що навколо тебе багато людей, які це роблять. Але зрозумій мене правильно. Для мене важливо бути однією сім’єю із моїм чоловіком.

Ти, як я розумію, солідарний зі мною, коли зробив пропозицію. Тому або ми одружуємось зараз, або розлучаємося, – заявила я.

Боря був до цього не готовий. Але пообіцяв, що вирішить питання з батьками і від своєї пропозиції не відступиться. Я була горда собою. Сподіваюся, що ми скоро одружимося, як і планували.

Головне, щоб я не знайшла ворога в особі свекрухи на все життя. Адже її єдиний син уперше у житті послухався не її, а іншу жінку.

КІНЕЦЬ.