На сьогоднішній день, я – пенсіонерка, живу зараз зовсім одна, сил і енергії у мене ще багато, навіть працюю, ні в чому не маю потреби зовсім, якщо так можна сказати, просто живу не гірше людей мого віку.

У мене є єдина дитина – син, який живе в шлюбі вже 8 років.

У Дмитра є дві донечки, мої внучки, яким 7 та 5 років.

Люблю я дуже їх всіх трьох, а ось невістку я свою не люблю, я на неї дуже ображена, і це ще м’яко сказано.

А вся справа лише в тому, що я нещодавно, якось дуже випадково дізналася, що мої подарунки вона просто продає через інтернет, на спеціальному сайті, чого я навіть очікувати не могла.

Правду кажучи, для мене це було і дивно, і незрозуміло, і образливо дуже.

Я ще зрозуміла б, якби я їй якийсь непотріб дарувала, але ж я не дарую їй щось непотрібне і дешеве, а завжди купую все дороге та гарне, стараюся придбати такий подарунок, від якого вона лише б користь мала.

Гаразд би вона лише свої речі продавала, так подарунки онуків і мого сина теж ідуть чужим людям, а я цього геть зрозуміти не можу, ну ніяк.

Невістка моя дуже недобра людина, як виявилося згодом, і я це зрозуміла ще з першого дня нашого з нею знайомства.

Квартира у них є, її ще мій колишній чоловік – батько мого сина, дарчу йому залишив, машина теж хороша, ремонт гарний, меблі сучасні, син на хорошій посаді у мене працює, але невістці все мало, чомусь, вона дуже любить прибіднятися.

Я іноді через сина намагалася передати гроші для онуків, але син як відрізав:

«Мамо, я сам досить добре зараз заробляю, не вистачало, щоб я брав гроші у тебе – у пенсіонерки!»

А ось невістка моя Світлана навіть б не почервоніла, взяла б усе, щоб я тільки їй не запропонувала б.

Ну, я думаю, тоді мої подарунки все компенсують.

Звичайно, я люблю в першу чергу дарувати подаруночки своїм онучкам: купую їм дуже красиві речі, туфельки.

Частенько, в дні моєї зарплати, ми залюбки всі втрьох ходимо в дитячі магазини: дівчата бігають між рядами, вибирають собі по іграшці, а я не скуплюся, а потім йдемо в кафе і купуємо собі якісь свіженькі та солоденькі тістечка з чаєм.

Нещодавно у невістки був день народження, я у сина запитала – чого вона хоче?

Сказав, що Світлана вже давно мріє міні-піч, навіть марку сказав.

Купила я їй ту піч, хоча вона виявилася зовсім недешевою.

Світлана зробила вигляд, що зраділа такому подарункові.

Я ще до дарування подарунка своїй невістці подружці-сусідці похвалилася цієї піччю, не брала дешеву, своїм же рідним купила, і радію з того.

Сусідка ще захоплювалася різними функціями.

Якби я своїй сусідці не похвалитися, то нічого б і не знала, що невістка торгує моїми подарунками!

Одного разу моя сусідка стала шукати собі таку ж кухонну техніку в інтернеті дешево, а потім прийшла до мене через пару тижнів і каже, що на одному сайті «купи-продай» виставлена ​​така ж піч на продаж, і ім’я моєї невістки написано, може й то не вона, але ми дуже хотіли перевірити.

Звірились відразу обоє – точно, її телефон, як продавця.

Зайшли ми з сусідкою на інші її продажі і дуже здивувалися, особливо я.

Сукні моїх онучок, ще навіть деякі з бірками, дорога іграшкова техніка і навіть нова кофтинка та тепла сорочка мого сина.

Ну, треба сказати, справедливості ради, що і ціни дружина мого сина поставила далеко не занижені, дорогувато для цього сайту продає. Як же це прикро було мені побачити, у мене прямо сльози полилися з очей.

Дзвоню невістці своїй відразу: мовляв, що ж ти робиш? Вона спочатку зніяковіла, довго вибирала потрібні слова виправдання, щось там думала довго, а потім каже:

– А що тут такого? Це ж наші речі, що хочу, те й роблю. Діти ростуть з суконь, деякі іграшки їм набридають. Для чоловіка кофтина, яку ви купили занадто молодіжна, а сорочка в клітку – вже не модна давно. Ну а що стосується печі, то я спробувала в ній готувати, але виявилося, що в духовці все ж зручніше, от і продаю!

Я зателефонувала відразу своєму синові, він нічого не знав про продаж речей – не контролює цю справу. Навіть не знав, що його речі продає його власна дружина. І все ж встав на сторону своєї жінки.

Але мені дуже прикро! Суконьки моїх дівчаток деякі не ношені навіть, але ж я купувала на старшу онучку, а й молодша адже зростає, їй теж стане в нагоді. Все що я купую – коштує чималих грошей, а невістка моя торгує подарунками і грошики кладе собі в кишеню, на свої потреби складає.

Звичайно ж, я не перестану своїх онучок водити в магазини з іграшками, адже для них це така радість, вони ж не винні, що мати у них все відбирає і продає.

Ось як впоратися з такою невісткою? Мені сумно це усвідомити, і що робити далі я не знаю.

Як далі бути в цій ситуації?

Фото ілюстративне.

КІНЕЦЬ.