Після весілля ми з чоловіком стали жити у його квартирі. У мене на той час вже була складена якась своя копійка. Через місяць ми купили два автомобілі та велику дачу.

Все оформили на чоловіка. Я тоді була молодою та закоханою, мало розуміла, та й вважала це все нормальним – це ж все в сім’ю. Ми вже 7 років живемо у шлюбі. А нещодавно я почула розмову мого чоловіка зі своїм другом. Я була дуже засмученою, довго стояла за дверима, а потім пішла в спальню. Тепер не знаю, як розповісти про все своїм батькам

Ще коли я навчалася в інституті, зізнаюся чесно, я не відрізнялася особливим розумом і кмітливістю. І судячи з усього, як я вже бачу зараз, цим вирішив скористатися мій майбутній чоловік. А я цього не змогла вчасно помітити. Можливо, ще не пізно і варто щось робити?

Я вийшла заміж 7 років тому. Наша сімейне життя почалася з великих покупок, на які в мене вже теж були складені свої власні гроші: ми відразу купили дві машини для мене та мого чоловіка і гарну велику дачу, яка була в чудовому стані. Але все це записали на мого чоловіка.

Я тоді й гадки не мала, що є якась різниця, тому навіть не стала сперечатися. Тим більше це все наше, сімейне. Поступово ми почали купувати і в квартиру нові меблі, техніку та інший побутовий інвентар. Дітей у нас поки немає, тому всі наші гроші складалися в загальний бюджет, а після ми з чоловіком сідали і обговорювали майбутні покупки.

Мене все повністю влаштовувало. Заробляли ми з чоловіком досить хороші гроші, тому могли собі дозволити буквально все, ні в чому не маючи потреби: і відпочинок за кордоном, і салон краси, і дорогий ресторан. Весь наш капітал ми тримали вдома, а не в банку.

Мій чоловік противник того, щоб гроші знаходилися на банківському рахунку. Але гроші, загалом, то вдома у нас ніколи довго і не затримувалися, а спускалися то на розваги, то на потрібні речі в будинок.

Але ось нещодавно, я абсолютно випадково почула телефонну розмову мого чоловіка і його друга, він не був ще одружений. Я звичайно не підслуховую, але на цей раз я не пошкодувала, що опинилася поруч і почула саме цю важливу для мене розмову.

Мій чоловік радив другові купити квартиру до одруження, щоб в разі розлучення, йому не довелося б ділити її з дружиною. Він прямо так і сказав: раптом вона відсудить у тебе половину квартири, а так ти їй нічого не винен будеш. Я прикрила обличчя рукою, щоб не сказати нічого від подиву.

Потім чоловік з усмішкою заявив, мовляв, щоб друг не поспішав зі шлюбом і для початку зважив всі плюси і мінуси. Якщо це буде вигідно йому, то можна спокійно йти під вінець. Ніколи б не подумала, що мій чоловік такий розважливий. Або як це назвати?

Пару хвилин постоявши за дверима кімнати, я вирішила зробити вигляд, що нічого не чула і піти в спальню. Уже в іншій кімнаті до мене дійшло, що все наше майно записане лише на мого на чоловіка і навіть мій автомобіль. Не думаю що це збіг. Або, може, я себе просто накручую, і не варто так переживати.

У нас з чоловіком завжди були і є хороші відносини. Не думаю, що він міг зі мною одружитися через якусь вигоду. Але як тоді розуміти ці дивні поради його другові, вони виглядають так, наче він прораховує все до дрібниць.

Кілька днів я не знаходжу собі місця, батьків своїх не хочу засмучувати. А близьких подруг у мене немає. Запитати чоловіка безпосередньо мені якось не по собі. Але факт залишається фактом, якщо мій чоловік захоче розлучитися, я залишуся без копійки за душею. Невже він і, правда, все продумав наперед, а я нічого всього не помічала?

КІНЕЦЬ.