БЕЗ СУМНІВУ, ЦЕ БУВ ПОЧЕРК ДРУЖИНИ. РАПТОМ УСЕРЕДИНІ СТАЛО НЕВИМОВНО ХОЛОДНО. ПЕРЕД ОЧИМА ПРОЙШЛИ ВСІ 14 РОКІВ СПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ІГОР МИМОВОЛІ ЗАДАВСЯ ПИТАННЯМ: “НЕВЖЕ У МИРОСЛАВИ З’ЯВИЛАСЯ НОВА ЛЮБОВ?”. ПРО СВОЮ ЗНАХІДКУ ВІН НІЧОГО НЕ СКАЗАВ ДРУЖИНІ. НАВПАКИ, ВИРІШИВ ПЕРЕВІРИТИ ЇЇ
– Ти випадково не бачила мої ключі?
– Подивися в сумці, любий. Я скоро буду готова!
Ігор відкрив сумку дружини, ключі і справді були там. Він дістав їх з маленьким листочком, складеним в кілька разів. Цікавість узяла гору. Він відкрив і прочитав записку. В ній було написано: “Зустрінемося в суботу в нашому ресторані.
Без сумніву, це був почерк дружини. Раптом усередині стало невимовно холодно. Перед очима пройшли всі 14 років спільного життя. Ігор мимоволі задався питанням: “Невже у Мирослави з’явилася нова любов?”.
Про свою знахідку Ігор нічого не сказав дружині. Навпаки, вирішив перевірити її.
– Мирославо, може цей суботній день проведемо разом?
– А давай краще в неділю? – посміхнулася дружина, додавши, що в суботу у неї невідкладна зустріч з подругою.
Ігор був збентежений. Невже це та сама Мирослава, яка ніколи за стільки років не зраджувала його, та не брехала йому і завжди була віддана. Він не міг стримати в собі злість і гнів. Він вирішив будь-що-будь простежити за нею, побачити своїми очима, з ким же вона зраджує йому.
Субота. З самого раннього ранку дружина готувалася, приводила себе в порядок і почала фарбуватися. Він дивився на неї і запитав:
– Мирославо, а куди ти так рано зібралася?
– Я ж казала тобі – зустрічаюся з подругою.
Коли Мирослава вийшла, Ігор через кілька хвилин поспішив за нею. Він побачив, як вона зайшла в той самий ресторан через службовий вхід. Він все зрозумів: дружина так нахабно обманювала його. Ігор вийшов з автомобіля і швидкими кроками попрямував до входу.
Зайшов, пройшов кілька приміщень і почув якісь звуки і… сміх…
Світло включилося, він побачив дружину, близьких друзів, гарно оздоблені столики.
– Що тут відбувається?
-Я знала, ти прийдеш! Сьогодні річниця нашого весілля, любий. Вітаю! Вирішила підготувати такий сюрприз.
– А як же подруга?
– Це була всього лише моя задумка. А ти повірив…
Він підійшов до Мирослави і міцно обняв її, відчувши сильне полегшення.
КІНЕЦЬ.