Не знаю, як бути, свекруха дуже лізе у виховання дітей (2 та 3 роки). Живемо разом, можливості жити окремо, немає, зарплати малі, свекруха плюс періодично допомагає матеріально.

Але з огляду на все це вона не розуміє, що ми батьки, а вона бабуся! І треба зважати на нас. Вона не прислухається до нашої думки.

Гаразд, я невістка, але на думку сина щодо виховання його дітей вона сказала: «Не вчи мене жити! Я краще знаю як слід». Просили не задаровувати подарунками, дарувати подарунки тільки у свята, не слухає (у нас немає можливості дарувати подарунки щодня, та й ми вважаємо, що це надто балує їх).

Діти завинили, тато покарав, поставив у кут, дитина плаче, вона відразу підходить і починає шкодувати (на заборону підходити, щоб дитина зрозуміла свою помилку), вона каже: «так добре все нормально, не можна карати дітей».

Але ж пояснювати треба, що вони не мають рації. Ми ж не знущаємось з дитини, а просто ставимо в кут її.
Виходить так, що батька вони поважають і бояться, все що батько скаже, все вони роблять. І бабуся при цьому найкраща!

А мама все забороняє, лається і карає, бо на рівні із бабусею втратила авторитет. Мама змушує спати, їсти, одягатися, прибирати іграшки тощо, а бабуся дарує подарунки, завжди шкодує їх та захищає від батьків. Виходить мама – нелюд!

Висловити за все це я не можу, живу таки в її квартирі, живу частково на її гроші, та й до того ж, хто я така, щоб щось висловлювати, якщо навіть із сином на цей рахунок не зважають (лаялися вже неодноразово). Почуваюся просто служницею: діти на мені, готую, прибираю, в магазин їжджу, речі праю, прасую.

Як вирішити проблему, я навіть не уявляю. Враховуючи всі пункти, є, звичайно, і плюси, враховуючи що мені та чоловікові до 27 років (молоді батьки) вона нас іноді відпускає погуляти (побути наодинці).

Але невже я маю жертвувати дітьми на користь бабусі заради того, щоб побути з чоловіком наодинці? Або повністю присвятити себе дітям і наплювати на свого чоловіка, щоб він пішов ліворуч, що згодом приведе до розлучення?

Як прийти до спільного рішення, щоб і мені та свекрусі було добре? Щоб я почувалася мамою з дітьми, а не кріпосною? Оскільки після дзвінка бабусі у двері діти забувають про маму? І мама повинна готувати прибирати та мити посуд за всіма, як служниця?

КІНЕЦЬ.