Невістка висунула моєму синові умову, що не буде в них дітей, доки син не перепише на неї одну з двох квартир, які мають.

Каже, що їй треба убезпечити себе та дитину у разі розлучення, бо ситуації бувають різні, а в неї немає жодного бажання повертатися з дитиною до батьків.

І син серйозно замислився над цією пропозицією! Таку особу гнати треба з дому поганою мітлою, а він думає над її умовами та навіть щось на її захист каже.

Я спочатку не була в захваті від Ілони. Дівчина не місцева, у батьків троє дітей, вона найстарша, працює в якійсь маленькій конторці та отримує копійки.

Відразу ж зрозуміло, чого вона так причепилася до мого сина. У нього і квартири є – двокімнатна від батька, з яким ми були в розлученні, і друга квартира від бабусі, я на його користь від спадщини відмовилася.

Машина, знову ж таки, своя є, робота хороша. Відмінний варіант для дівчинки в якої нічого за плечима. І я так думаю не про всіх дівчат, а саме про невістку.

Вона з заміжжям поспішала, як на пожежу. Я навіть думала, що вона в положенні вже, от і поспішає зміцнити свої позиції, але з дитиною все вийшло ще цікавіше.

Чотири роки вони вже мешкають разом. Ілона одяглася гарно, відпочивати вони двічі на рік їздили. Машину ось у сина просить.

Родичі її у гості все частіше приїжджають. Приїдуть, як сарана, на все готове, а самі навіть банки варення не привезуть, хоч у батьків там свій город. А хто платить за це? Мій син і платить.

Невістка так все й працює у своїй конторці, отримує ті самі копійки, але на собі не економить. Чоловік її не обмежує, ось вона і не соромиться.
Але начебто по дому вона щось робить. Бардака відвертого немає, готує непогано. Я навіть вже змирилася, що син собі таку пару вибрав, як постало питання з дітьми.

П’ятий рік іде, житлових проблем немає, кар’єру невістка не робить, відпочивали вже скрізь, де хотіли. Чого тягти? Це питання я сину і почала ставити.

Він якось спочатку жартував, потім бачу, що ця тема стала для нього болісною. Вирішила вже без пересмішок спитати. Раптом не виходить чи якесь лікування потрібне.

Син кілька разів від розмови відходив, але я наполягала. Все-таки роки йдуть, Ілона молодше не стає. Якщо що по жіночій частині, то в мене сестра в гінекології вже сорок років працює, якось вирішуватимемо.

Наполягла я на своєму, розповів син, у чому там проблема. Виявилося, що вже пів року він перетравлює заяву Ілони, що планувати дітей вона буде не раніше ніж одна з двох квартир чоловіка буде переписана на неї.

З якої такої радості? Це що у нас за такі умови? Одна річ, коли квартиру на дитину, а тут на меркантильну особу, яка сьогодні одному дружина, а завтра іншому.

– Я теж спочатку так із негативом сприйняв, а зараз думаю, що якась правда в її словах є. Адже якщо ми розлучимося, то дитина з матір’ю залишиться. А куди вона піде? До батьків? Її там не дуже чекають. Та і я не хотів би, щоб вони їхали, – ділився думками син.

Ось так виходить. Вона вже про розлучення думає, син її слова переказує. А не думає він, що він на неї квартиру перепише, вона хвостом вільне і розлучиться з ним. Залишиться син без квартири, і без дитини.

Взагалі питання розлучення треба обговорювати, коли вже є розлучення, а так не втечеш від усього. Життя таке, що може статися, що завгодно.

Я синові сказала, щоб навіть не думав, цій особі йти на поступки. Хоче нормальну сім’ю – нехай заводить дитину, сина жодного разу ще в непорядності звинуватити ніхто не міг.

Не хоче просто “за так” заводити дітей від чоловіка – збирає речі та йде на всі чотири сторони, нехай далі дурнів шукає. Бач, квартиру їй перепиши.

Боїться розлучення – нехай думає, як шлюб зберегти, а не намагається якомога більше нахапати. Тим більше шляхом таких умов – міняю квартиру на дитину.

Дай боже, син прозріє і розлучиться з нею.

КІНЕЦЬ.