Я закінчила університет, але ні дня не працювала за освітою. Разом з подругою ми хотіли більше заробляти, вклали гроші в обладнання і необхідні засоби і почали свою справу: прибирання в квартирах і будинках. Ми обидві не білоручки, з райцентру, тому роботи не боялися і взялися до діла завзято.

Мені робота моя в принципі подобалася, дохід приносила хороший.

Я прибирала в цій родині. Спочатку познайомилася з хазяйкою – багатою «цацею», блондинкою з нарощеними віями, наколеними губами.

Десь тільки через два місяці я побачила господаря, її чоловіка. Вона старша за мене десь років на 7-8, тобто їй десь 33-34, а він ще мабуть на десяток років старший за неї. Але ж!..

Статний, гарний, першою сивиною у волоссі й першими зморшками навколо очей, які додають йому зрілої краси й харизми…

В туж мить, як я побачила Ігоря вперше, я зрозуміла: хочу дитинку. Від нього й тільки від нього!

Його погляд тоді затримався на мені, ковзнув по всій моїй постаті. Він відчув мій посил…

***

Через місяць все й сталося. Півроку ми зустрічалися, а потім Ігор зняв для мене окрему квартиру у передмісті. Через три місяці з’явиться наш синочок.

Я дуже щаслива. Він не кохає дружину, просто у них спільний бізнес, син скоро стане студентом.

Я давно не прибираю в чужих оселях. Ігор повністю забезпечує всі мої потреби.

Бачимося ми два рази на тиждень.

Я вірю (Ігор так говорить, а в мене немає жодних підстав сумніватися в його словах), що коли їхній син стане повнолітнім, Ігор з дружиною розлучаться, і мій коханий мужчина стане повністю і тільки моїм.

КІНЕЦЬ.