Сергійку, я вагітна!

– Тихіше, сонечко, нас можуть почути.

– Ти не щасливий?

– Кохана, та я на 7 небі від щастя.

– А ти пам’ятаєш, що мені обіцяв?

– Що?

– Якщо я завагітнію, то ти кинеш свою мегеру Аньку. Ми і так рік від неї переховувалися, наче діти малі.

Сергій не думав, що його інтрига на роботі зайде аж так далеко.

Ліза молода, красива дівчина, дуже весела та симпатична. Всі жінки у колективі заздрили її красивому личку. Ну і раз Сергій запропонував підвезти Лізу на каву, по дорозі додому дуже розговорилися. І так вона йому сподобалася, що просто словами не передати.

– Я сьогодні поїду з тобою.

– Не треба.

– Як це не треба? Хай знає, що у тебе вже є інша жінка. Менше скандалу буде. Вона мене має зрозуміти, як жінка жінку!

Вже не було куди тікати, тому Сергій поїхав додому. Довго сидів у машині, ніяк не міг наважитися на те, аби зізнатися жінці про зраду. Ну так, у них з Анею вже не були такі чудові стосунки, як на початку. Жінка вже не молода красуня, а просто господиня. Не любить гарно одягатися, малюватися. Тільки стоїть на кухні та постійно щось готує. Сама аж пропахалася запахом котлет та цибулі.

– Аню, я…

– Сергію, ти чому так пізно? Сирники охололи, треба їх підігрівати.

– Я тобі дещо маю сказати.

– І я. Давай ти.

– Ні, ти краще.

– Добре. Сергію, я вагітна. Уявляєш, яке щастя?

Але чоловік від такої “радісної” новини аж дар мови втратив.

– А що ти хотів сказати?

– А я..я нічого не хотів.

– Сьогодні була у лікаря, дивися, тут жінка, тут ручка. Тобі не цікаво?

– Все цікаво, чесно. Просто дуже втомився на роботі.

Чоловік не знав, що робити далі. Коханка та жінка одночасно завагітніли. “Ну це просто дурний сон, от я прокинуся і все буде як завжди” – думав Сергій.

Однак, Ліза водила його по крамницях та вибирала коляски. А жінка вдома вигадувала імена для діток.

Рано чи пізно будь-яка брехня виповзає на зовні. Анна побачила смс-ки у телефоні Сергія з Лізою і все зрозуміла. Просто зібрала свої речі, залишила каблучку на столі.

Тепер вони розлучаються. І ще Сергій повинен платити аліменти на малюка.

А Ліза все одно вимагає від нього грошей на свої забаганки. І дорікає, що після розлучення він отримає всього-на-всього одну кімнату від квартири.

– І де я маю жити? Як ми там будемо тіснитися, як у гуртожитку?

А бідолаха Сергій вже геть змарнів. Буде йому наука, як у гречку стрибати. Тепер з жахом думає, як має забезпечити двох діток та вередливу коханку.

А як би Ви провчили такого горе-чоловіка?

КІНЕЦЬ.