Сину моєї подруги Іванки 20 років. Ось уже кілька років він зустрічається з дівчиною, яка на рік молодша. Всі в родині її вже знають, колега вважає невісткою, і в загальному нею задоволена.

Ярина, дівчина господарська, скромна, симпатична. Мирон оголосив, що вирішив на ній одружитися. Дівчину засватали, все як годиться: заручини, каблучка. Почалася підготовка до весілля, день вже був призначений.

І раптом, як грім серед білого дня – все відміняється!

Таке почалося! Головне не могли зрозуміти в чому справа. Спочатку вирішили, що може молоді посварилися, так їх треба просто терміново помирити і все.

Так ні ж. Просто Мирон довго і добре подумав і зрозумів, що якщо зараз одружується – це остання дівчина в його житті.

І вільне життя скінчиться, а він хоче свободи, хоче вечірки, розважатися з друзями і проводити вечори там, де хоче, і ні перед ким не звітувати.

Раніше Мирон міг підійти до будь-якої дівчині, а після весілля це все закінчиться.

Та й не хоче він на себе відповідальність брати за Ярину, там адже і діти підуть, пелюшки. І чим більше він про це все думав, тим ясніше розумів – тільки не зараз!

Мирон звичайно любить свою наречену, але мабуть не до такої міри, щоб осісти вдома.

Іванка звичайно говорить, що слава Богу, що Мирон все це зрозумів до весілля, інакше потім невідомо що було б. Можливо просто гуляв би від Ярини.

Ярину їй шкода, але вони не розлучаються, а поки просто скасували весілля. Мирон сказав їй, що просто не готовий до такого серйозного кроку.

Наречена попереживала і поки змирилася. Сподівається, що Мирон переказиться і заспокоїться, а там і весілля буде.

КІНЕЦЬ.