Коли я одружився зі своєю коханою у віці 25 років, ми обидва були успішними і володіли власною нерухомістю. Моя дружина мала однокімнатну квартиру, подаровану її тіткою, а я придбав трикімнатну квартиру, бо отримував хорошу запрлату.

Ми були задоволені і насолоджувалися нашим спільним життям, і через три роки після весілля вирішили завести дітей. На наш подив, моя дружина заваrітніла двійнятами.

Через те, що моя мати не могла залишатися з дітьми протягом усього дня, ми найняли няню на ім’я Марія.

Якось Марія згадала, що її хлопець, Микола, відмінний професіонал, але нещодавно він провалив співбесіди через сором’язливість.

Наступного дня я влаштував його на роботу до своєї компанії системним адміністратором. Вони з моєю дружиною стали добрими друзями, і навіть були чимось схожі один на одного.

Одного разу мені зателефонувала моя теща, довго говорила, вибачалася за те, що не сказала мені про все раніше.

Але настав час, тому що вона випадково побачила мою дружину з Миколою в кафе… Те, що вона мені розповіла, стало для мене справжнім потрясінням.

Тому я зібрав їх увечері, щоб остаточно все пояснити. Виявилося, що Микола був зведеним братом моєї дружини.

Батько кинув її і матір, коли їй був лише рік, але він доглядав її, можна сказати, здалеку – і стежив за її життям.

Зрештою, у нього народився ще один син від іншої жінки, якому він лише недавно розповів про зведену сестру.

Завдяки щасливому випадку Марія і Микола возз’єдналися, і ще довго не могли повірити своєму щастю. Я відчув полегшення і подяку за те, що в мене була така чудова дружина, і в якої тепер відданий брат.

КІНЕЦЬ.