Вчора мені зателефонувала сестра чоловіка.

Я навіть не знала, що вона має мій номер.

-Ти що, не знаєш, що моїй мамі 67 років.

У неї слабке здоров’я, відчепись від неї.

Справа в тому, що я вирішила вийти із декрету.

Нам дуже потрібні гроші.

І те, що я знову почну працювати, радує всіх – окрім моєї золовки.

Моя донька вже виросла, але за нею все одно треба наглядати.

Няню наймати сенсу не було, бо її зарплата була б еквівалентною до моєї.

Тому я і попросила свекруху нас виручити. Вона з радістю погодилася.

Моїй золовці 40 років.

Вона заміжня, не працює, оскільки її чоловік досить-таки пристойно заробляє.

Оскільки в неї дуже багато вільного часу, вона сує свій ніс всюди, куди може. З

братом вона практично не спілкується, не допомагала нашій родині ніколи.

З матір’ю вона спілкується скайпом.

Свекруха випадково розповіла доньці, що вона перебирається до нас, щоб сидіти з онукою.

Після того, як вона нахамила мені, взялася за свого брата.

Зателефонувала йому, почала говорити, який він невдаха і злидні, що досі скидає свої nроблеми на стареньку маму, і що йому має бути со ромно.

Що робити у цій ситуації, не знаємо ні я, ні свекруха.

КІНЕЦЬ.