Анастасія Павлівна була досвідченою вчителькою біолоrії.

Вона збиралася на день народження до своєї коханої подруги та колеги Ольги Василівни: вони разом пропрацювали в школі майже 30 років.

Анастасія прокинула раніше і почала збиратися.

Випрасувала свою улюблену блузку зі спідницею.

Вбралася, тільки ось на вулиці нещодавно пройшов дощ – і навколо були одні калюжі.

Анастасія Павлівна зайшла до магазину, купила тортик та квіти для подруги.

Вийшовши з магазину, почала йти тротуаром.

І тут промчала машина, за кермом сиділа білявка.

Вона зупинилася за 10 метрів.

Бризками від калюж білявка облила Анастасію з ніг до голови.

Та ще й зіпсувала квіти із тортом.

– Бабцю, ти куди така ошатна зібралася? Вже пізно, всім бабкам удома сидіти потрібно в такий час.

– У мене були важливі справи!

Та й як тобі не соромно!

– Чого мені соромитися?

За те, що ти не розумієш, де ходиш, сама біля калюжі йшла, сама винна.

У цей момент із будівлі вийшов солідний чоловік у костюмі.

Білявка одразу змінилася в обличчі та розтягла свою усмішку.

– Що тут трапилося?

– Запитав чоловік.

– Вадим Андрійович.

Тут бабуся під машину лізла, тепер мене звинувачує.

– Вадимушка, це ти? – вигукнула Анастасія.

-Анастасія Павлівно? Як я радий вас бачити!

Чоловік обійняв свою улюблену вчительку з білогії.

Він незабаром зрозумів, що білявка – його секретарка – сама неакуратно їхала повз бабусю.

Він змусив її вийти з машини.

Та неохоче погодилася, а потім Вадим Андрійович забрав у неї ключі.

Колишній учень допоміг вчительці дійти до будинку, почекав, поки вона переодягнеться, і купив для Ольги Василівни нові квіти з великим тортом.

І вони разом пішли відзначати день народження.

КІНЕЦЬ.