Я записала квартиру, де ми жили з чоловіком, на мого батька. Справа в тому, що мій тато – моя найрідніша людина у світі.

Я йому довіряю на 100% і переписала на нього квартиру, я заспокоїлася, адже чоловік у цьому плані досить слизька людина. Я не знаю, чи можна йому довіритися на всі сто.

Загалом, чоловік, Сергій, вирішив, що я йому не довіряю, коли пішла на такий крок. Ну, звісно, не довіряю. Він же під час кожної сварkи говорив, що подасть на роз лучення, якщо не попрацюю над своїм характером.

Справа в тому, що ми з чоловіком жили у квартирі, яку мені подарував тато на 20-річчя. Раніше я була наївною в тому плані, нічого не підозрювала, але згодом вирішила перестрахуватися, переписала квартиру на батька.

Сергій після цього почав багато нити, мовляв, ми живемо не в нашій квартирі, а у квартирі мого батька, і тоді я й зрозуміла, чому йому так не сподобався мій вчинок: у нього ж були плани на цю квартиру!

Тато не раз мені казав, що не хоче стати причиною сварок у нашій сім’ї, але ж я розуміла, що якби Сергія не цікавила його частка у моїй квартирі і те, що йому дістанеться після роз лучення, сварок не повин но бути.

Мій тато завжди був і залишається поряд. Він ніколи і ні в чому не відмовляв. Тато завжди був моєю надійною опорою та підтримкою.

А Сергій… я два роки просила двері до нашої спальні полагодити, але він усе відкладав, а потім зробив лише гірше і відійшов убік.

Я завжди боя лася, як би мої залицяльники не через мою квартиру мене доглядали, проте час показав, що Сергій саме за це і покликав мене заміж.

Через рік після того, як я переоформила квартиру на батька, Сергій пішов від мене. Ну, що я можу сказати… не велика втра та!

КІНЕЦЬ.