Кілька років тому я одружився втретє, а моя дружина – вдруге. У нас обох був досвід подружнього життя та батьківських обов’язків. Моя дочка закінчила другий клас, її син – третій.

З самого початку ми домовилися не ділити дітей на “своїх” та “чужих”. Моя дочка зазвичай приїжджала до нас у вихідні, але в нас вдома було її особисті ліжко та шафа. Діти зблизилися через комп’ютерні ігри та активно обговорювали їх. Вікторія добре ставилася до моєї дочки Насті, і іноді вони навіть мали секрети від мене.

Проте я помічав різницю щодо моєї дружини, коли справа стосувалася фінансових питань. На день народження свого сина Колі Вікторія наполягла на екстравагантній урочистості.

Я неохоче погодився та покрив витрати. Святкування пройшло успішно, і всі чудово провели час.

Однак, коли настав день народження Насті, Вікторія запропонувала нам заощадити гроші, оскільки це був не знаменний, за її словами, день народження. Я засмутився і переказав гроші мамі Насті на святкування.

Ще одна проблема виникла під час походу за покупками для школи. Я помітив, що Вікторія купила найкращі речі для Колі, але обрала бюджетні варіанти для Насті.

Навіть діти помітили це та відчули себе незатишно. Коли я поговорив із Вікторією із цього приводу, вона заперечила, що ми й так витрачаємо достатньо на Настю, а її мати має вносити більше.

Я взяв Настю, і ми разом вирушили магазинами. Цей інцидент викликав розкол між Вікторією та мною. Я не хотів ще одного розлучення, але й не міг миритися з несправедливим ставленням до моєї доньки.

Нещодавно я скоротив суму, якою ділився з Вікторією, пославшись на проблеми з моїм начальником і переказав додаткові кошти матері Насті. Це не довгострокове рішення, і я почуваюся винним за те, що приховую щось від дружини.

Вона, мабуть, підозрює справжню причину моєї раптової зміни. Вирішувати такі проблеми непросто, і я запитую, чи не є рішенням можливість заробляти більше.

КІНЕЦЬ.