Вечір тільки почав свій захід сонця, коли Андрій повернувся додому після важкого робочого дня. Входячи до квартири, він відчув голод і надію на гарячу вечерю. – А що? У нас немає нічого більше на вечерю, окрім бутербродів з ковбасою та сиром? — спитав він, побачивши на столі лише два бутерброди.

Марина, його дружина, мовчки глянула на нього. У наступний момент її очі наповнилися сльозами, і вона почала nлакати. Андрій був здивований. «Що сталося? Чому вона плаче? Що я зробив не так?» — майнули у нього в голові думки. — Марино, що трапилося? Чому ти плачеш? – Він швидко обійняв її.

Марина зітхнула і сказала: — У мене сьогодні вкрали гаманець, коли я йшла по продукти. Всі наші гроші були всередині. Я так боялася, як ти відреагуєш… Я думала зробити хоча б бутерброди, щоб ти не залишився голодним. Андрій пошкодував про свою першу реакцію.

Він зрозумів, що зараз його дружині потрібна підтримка, а не закиди. — Марина, головне, що ти впорядку, — сказав він. — Гроші — це лише папірці. Ми впораємося. Вони обнялися ще міцніше. У цей момент бутерброди стали найсмачнішою вечерею, бо в їхніх серцях було кохання та розуміння.

КІНЕЦЬ.