Моя мама вже п’ять років не спілкується зі своєю молодшою дочкою, моєю сестрою Вірою, яка колись посміла не послухатись її та вийшла заміж за кохану людину. Навіть батько цього не зрозумів, мама і з ним посварилася, а потім розлучилися. Мама вже має онучку, але вона жодного разу її не бачила через якісь свої дурні принципи.

Для моєї мами, скільки я її пам’ятаю, завжди існувало лише дві думки – її й неправильна. Спілкуватися з нею було складно, бо щось доводити такій людині не було сенсу. Ми з сестрою з молодих років засвоїли, що простіше погодитися з нею, а потім тихенько зробити по-своєму. Так шансів на успіх більше.

У нас із сестрою різниця у чотири роки. Коли я, закінчивши школу, з усіх ніг біг геть від нашої впертої мами до студентського гуртожитку в іншому місті, сестра залишалася ще вдома і вихоплювала, що називається “за себе і за того хлопця”. На мене у мами було вже мало впливу. Навіть фінансовий важіль був у руках батька.

Я вже довчалася, коли моєю протоптаною доріжкою з домівки втекла Віра. Вона навіть до того ж вишу вступила, лише факультет інший обрала. Але я все одно змогла їй у спадок передати частину своїх конспектів.
Після закінчення навчання я вирішила не повертатися до рідного міста. Важливим фактором у моєму рішенні була віддаленість від мами. Я її люблю, але виявилося, що кохати її на відстані набагато простіше.

Я влаштувалася на роботу, винайняла квартиру. Звала сестру переїхати до мене з гуртожитку, але вона відмовилася. У неї там, як я зрозуміла, стрімко розкручувався роман із кимось з одногрупників. Сама сестра не поспішала про це розповідати про якісь подробиці, а я не хотіла лізти людині в душу.

Після закінчення навчання Віра вирішила повернутися до рідного міста. Виявилося, що її обранець також наш земляк. І наміри в нього були цілком серйозні. Про це мені потай перед від’їздом шепнула сестра. Я так зрозуміла, що вони збираються побратися і хлопець мав намір просити руки Віри у наших батьків.

– Ти зможеш приїхати у вихідні? – подзвонила мені Віра. – У суботу Ромка прийде з батьками знайомитись, і щось мені так страшно. Потрібна моральна підтримка, бо я не переживу цього вечора.

Я їй не відмовила та приїхала. Не кожен день у нас до моєї сестри сватаються. І не дарма приїхала. Те, що відбувалося далі, більше скидалося на якийсь дешевий фарс.

Мама з перших хвилин якось підозріло косилася на Рому. Потім пішли у хід питання на рівні допиту: де живе, з ким, хто батьки.

– Мене бабуся виховувала, – закінчив свою розповідь Рома, а маму просто підкинуло зі стільця.

– То ти син Світлани з третього під’їзду? У мене ж на тому подвір’ї мати живе. Я твою матусю чудово знаю, п’яниця вона! Ти кого до хати привела? – обернулася мама на ніби примерзлу сестру.

– Ще мені не вистачало, щоб моя дочка вийшла заміж за сина п’яниць! Тільки не це!

Сестра зблідла, схопила за руку такого ж приголомшеного нареченого та кинулась з квартири. А мама вирувала ще весь вечір.

– Ну, це ж треба! Моя дочка за сина якихось п’яні зібралася! Ганьба на все місто !

– Так син за батьків не відповідає. Він же не спився, он, освіту здобув, – намагався встряти тато, але куди там.

– Захищай давай його ще! Гени пальцем не розмажеш, зараз не п’є, то потім стане. Ти тільки уяви, яка у нього спадковість! І від нього онуків чекати?

Я ж у цей час листувалась із сестрою. Вони з Ромою у його бабусі. Віра у шоку, у неї істерика, про стан хлопця я навіть думати не хотіла.

Наступного дня я поїхала до себе у місто. А ще через тиждень мені зателефонувала Віра і попросила, щоб я їх з Ромою на якийсь час пустила пожити, поки вони не влаштуються на роботу і не зароблять на оренду своєї квартири. Наступного вечора вони з валізами були в мене.

– Та намагалася я з мамою поговорити, але ж ти її знаєш, там не пробити. Кричала, що кістками ляже, але мене за Ромку заміж не пустить, – пошепки розповідала мені сестра, поки її наречений був у ванній.

– Ромка тоді навіть запропонував розстатися, щоб я через нього з родиною не сварилася. Але я свій вибір зробила.

Вони прожили в мене трохи понад місяць, а потім знайшли квартиру в оренду. Коли молодята вирішили одружитися, там була я, бабуся Роми та наш тато. Мати навідріз відмовилася їхати, навіть пригрозила батькові розлученням. Але це вона зробила дарма, тато взяв і погодився.

– Я багато терпів її заскоків, але тут вона зовсім берега втратила, – пояснив він своє рішення.

Не було мами, і коли з’явилась її перша онука. Вона взагалі не спілкується ні з Катею, ні з татом. Зі мною підтримує зв’язок, але я намагаюся спілкуватися з нею рідше, тому що втомилася слухати, яким зрадником виявився батько, як занапастила собі життя сестра, і що мені пора вже заміж, мама хоче онуків. Тієї внучки, що вже є, вона знати не хоче, адже там погана кров.

А Віра з Ромою живуть собі спокійно, виховують дочку. Взяли квартиру в кредит, допомагає наш тато платити, інколи приїжджає у гості. У нас велика дружна сім’я, я ось теж заміж збираюся. Тільки мама від цієї сім’ї відгородилася своєю упертістю.

Мій чоловік на своїй нинішній роботі працює уже більше 10 років. Завжди додому приходив вчасно, інколи затримувався з хлопцями посидіти, але попереджував. Сім’я була на першому місці. Але нещодавно до

Нещодавно моїй невістці дістався невеликий спадок від її бабусі. Гроші невеликі, звичайно, квартири на них не купиш. Діти довго думали, як краще розпорядитись цими грошима. І вирішили купити собі дачу

Життя без батьків – це краще медового місяця… Коли я тільки-тільки вийшла заміж, гостро постало житлове питання. Мій чоловік переконував мене, що нам пора зняти квартирку і жити окремо від