У моєї подруги був ювілей, і коли вони з чоловіком поверталися додому, то побачили біля нашого будинку коляску з маленькою дівчинкою.

Дитина була новонародженою. Ми були приголомшені, знаючи, що моя подруга довго намагалася завагітніти. Здавалося, що доля навмисне принесла цю дитину на її поріг.

Через холодну погоду ми негайно забрали дитину в машину і викликали поліцію. Коли приїхали правоохоронці, ми знайшли записку з ім’ям дівчинки, Рита, і датою її народження.

За цей час ми встигли полюбити Риту і познайомитися з нею. Після того, як поліція забрала її до дитячого будинку, моя подруга та її чоловік прийняли щире рішення усиновити її.

Вони місяць оформлювали документи й нарешті отримали дозвіл. Однак у день, коли вони мали забрати Риту додому, до них приїхали на машинах якісь іноземці, які стверджували, що дівчинка – їхня онука.

Коли історія розгорталася, з’ясувалося, що дівчина іншої національності завагітніла від хлопця нашої нації. Через культурні відмінності вона приховала свою вагітність і залишила дитину біля нашого будинку.

Не маючи змоги розповісти батькам після того, як хлопець покинув її, одного разу вона захворіла, і її батько дізнався правду. Коли родичі дізналися, вони вирішили забрати онуку додому.

Тест на батьківство підтвердив, що Рита дійсно їхня онука, і її віддали їм. Хоча спочатку ми були розбиті горем, але врешті-решт диво сталося і з нами.

Після довгих спроб у подруги таки вийшло завагітніти. Однак їй довелося провести в лікарні всі вісім місяців. Незабаром після цього народилася у них донька, і ми не могли бути щасливішими за них.

З усім тим, ми все ще зберігаємо особливе місце в наших серцях для Рити, оскільки ми глибоко полюбили її за час нашого спільного життя.

КІНЕЦЬ.