“А хто доглядатиме Владика, якщо ви вийдете заміж?” – невістка Марина не жартома накинулася на Віру Миколаївну, коли та повідомила, що збирається налагодити своє особисте життя.

Віра Миколаївна здригнулася, але намагалася зберегти спокій. Її онук Владик, семирічний хлопчик, страждав від рідкісного захворювання, і потребував постійного догляду.

Віра навіть спеціально вийшла на пенсію, щоб доглядати його. “Марино, я не збираюся залишати Владика. Андрій – чудова людина, і він чудово розуміє всю відповідальність, яка на нас лежить.

Невже ти думаєш, я б вийшла заміж за когось, хто не визнає мого онука?” Марина на хвилину зупинилася, очі її сповнилися сльозами.

“Вибачте, Віро Миколаївно. Просто… Це так несподівано. І мені страшно за Владика.” Віра Миколаївна підійшла до невістки і міцно обійняла її.

“Розумію твої почуття, люба. Але я також заслуговую на щастя, як і будь-яка інша людина.” Наступного дня Віра Миколаївна презентувала Андрія сім’ї. Владик відразу ж прив’язався до нового “дідуся”, який із задоволенням грав із ним і розповідав історії зі своєї молодості.

Марина, бачачи їхнє взаємне розуміння, зрозуміла, що її побоювання були марними. “Віро Миколаївно, вибачте за мою вчорашню витівку. Я готова підтримати вас у вашому рішенні.” Віра Миколаївна вдячно посміхнулася своїй невістці поглядом. “Дякую, Марино.

Я знала, що ти зможеш мене зрозуміти.” Так Віра Миколаївна змогла розпочати новий розділ у своєму житті, не відмовляючись від своїх обов’язків перед онуком та отримавши підтримку сім’ї.

КІНЕЦЬ.