Інна вже кілька днів себе неважливо почувала. Йти через таку нісенітницю до лікарні вона відмовилася навідріз – був у неї неприємний досвід. Втомлений, усім незадоволений чоловік весь прийом бурчав, що всім тільки лікарняні і подавай, ніхто працювати не хоче.

Начальниця, побачивши таку співробітницю, тільки головою похитала і відправила дівчину додому, благо була п’ятниця і особливо важливих завдань не було.

– Відлежся, але, якщо легше не стане, обов’язково сходи на огляд. Не можна ігнорувати сигнали свого організму!

Інна покивала, вимкнула комп’ютер і пішла. Тільки не додому, а до батьків у гості. Ну не хотіла вона турбувати чоловіка дарма. У них і так у сім’ї не все гаразд.

Заміж вона вийшла півтора роки тому, за приголомшливого чоловіка. Добрий, дбайливий, щедрий… І зовнішністю не обділений! А головне, щиро її кохав. Він вигідно відрізнявся від інших кавалерів дівчини. Як можна такого упустити?

Олег виріс у великій дружній родині, мав трьох братів та сестру. І сам хотів того ж.

– Сім’я не дарма так називається, – пафосно заявляв він. – Сім Я, тобто, мама, тато та п’ятеро діточок. Ти ж згодна?

Інна з усмішкою відповідала, що, так, згодна! Але насправді їй подібна картина лише у поганому сні й снилась. П’ятеро дітей! Це ж… вочевидь не її! На одного, ну максимум двох, вона була згодна. Але п’ятеро…

Та якби Олег заявив їй це до весілля, то шлюбу не було б! Що за споживче ставлення до жінки? Ти, значить, дітей народжуй, виховуй, ночами не спи, а він годину ввечері попрацював і все, обовязок виконаний. Де ж справедливість?

І вже через кілька тижнів після розпису, чоловік почав говорити про дітей. Йому потрібен спадкоємець і крапка. І якнайшвидше. Ось тільки у них не виходило. Інна пройшла безліч обстежень, але кожен спеціаліст говорив одне і те ж.

– У вас все гаразд, не переживайте. Ви просто зациклилися на дитині, спробуйте менше думати про це. Все у вас буде свого часу.

Олег був явно незадоволений, і навіть сам пройшов обстеження (а потім постійно дорікав дружині, що через неї він став сумніватися у своїх здібностях), але і з його здоров’ям було все в межах норми.

Чоловік мало не щотижня говорив дружині робити тести, і на суму, витрачену на цю справу, можна було жити кілька місяців ні в чому не відмовляючи.

Ось і вчора була чергова сварка з того ж приводу. А все тому, що дівчина останні кілька місяців відмовлялася йти на поводу у чоловіка, заявивши, дитина у них з’явиться лише тоді, коли їм це буде написано долею.

******************

Інна, сидячи в гостях у батьків, відчувала, як їй стає легше. Ніхто не стоїть над душею, не нудить про дітей, про те, що їхня родина неповноцінна. Навпаки, мама її усіляко підтримує.

– Знаєш, доню, – окинувши доньку якимось дивним поглядом, промовила жінка. – Ти тільки на мене не злись, але може твоє погане самопочуття має певну причину. У мене теж таке було, коли я на тебе чекала.

– Ти думаєш, що я… – скептично вигнула брову Інна. – Та хіба це можливо? Стільки намагалися, а коли перестали…

– Все можливо, – не погодилася з доводами Галина. – Перевір, гірше не буде. І чоловікові поки що нічого не говори, не обнадіюй його раніше часу.

– Гаразд, я перевірюсь.

****************************

– Мамо, ти не повіриш, але… тест позитивний. – не дуже радісно заявила Інна. – Олег у захваті, вже придивляється ліжечко і ще купу безперечно важливих речей.

– А ти? Ти рада? – Проникливо поцікавилася жінка.

– Я не знаю. Але хоча б у сім’ї спокій настане.

– Дивись не пошкодуй.

Вагітність протікала досить важко, Інні навіть довелося піти з роботи. А коли майбутні батьки довідалися, що очікується двійня… Олег від щастя літав. З гордістю повідомив новину своїй родині і всім хвалився майбутнім батьківством.

І більше нічого. По господарству він нічим не допомагав, незважаючи на те, що Інні було тяжко. Він же чоловік, а мити підлогу з посудом справа жіноча. Саме так навчала його мама, яка, незважаючи на кількість дітей, з усім справлялася без особливих проблем.

Ближче до терміну до їхньої квартири перебралася Галина, яка сильно переживала за дочку. Жінка навіть кілька разів серйозно посварилася з зятем, потребуючи від нього приділяти більше уваги своїй дружині.

– Слухайте, не треба нагнітати обстановку, для жінки вагітність зовсім природний процес!

– Що ж ти за людина така! – сплеснула руками Галина. – Адже саме ти наполягав на дитині, а тепер просто допомогти не можеш! Навіщо ти тоді взагалі потрібний?

Олег ці слова гордо проігнорував і пішов, насамкінець сказавши, що з такими претензіями жінка взагалі може онуків не побачити. Мовляв, він не дозволить.

************************

Малята постійно плакали. Інна ледве справлялася, нагадуючи тінь, що блукала по дому. Олег до дітей взагалі не підходив, заявивши, що поки що це виключно її обов’язок.

– Ось підростуть, тоді й почну виховувати.

Тобі вже таку важливу справу не довірю, а то виросте незрозуміло хто. І взагалі, йди та заспокой їх, а то я відпочити не можу!

А через пару місяців він взагалі відправив дружину з синами в гості до її батьків.

– За кілька днів заберу. Хоч висплюсь нормально.

– Зятю, а ти досі п’ять дітей хочеш? – Єхидно поцікавилася Галина, але чоловік не удостоїв її відповіддю.

Через обіцяні кілька днів Олег не з’явився. На дзвінок відповіла його мати.

– Олег хоче подати на розлучення, – досить сухо поінформувала жінка. – Я йому звичайно пояснила, що найближчим часом у нього це не вийде, але … Він рішуче налаштований розійтися. Діти для нього виявилися важкою ношею. І я щиро вибачаюсь за вчинок свого сина.

– Але … Це він хотів дітей! Життя мені не давав! – у розпачі вигукнула Інна. Для неї підлість чоловіка виявилася величезним сюрпризом.

– І це теж моя вина, надто вже я хотіла онуків, от і тиснула. Вибач мені, Інно, і сина мого вибач. Дітей ми не покинемо, гроші щомісяця платитимемо. І якщо щось знадобиться, то ти завжди можеш звернутися до нас за допомогою. Квартира теж тобі залишиться, дарчу на його половину я тобі передам.

– А де він сам? – приречено спитала дівчина. – Невже йому не вистачило сміливості мені самому все це сказати?

– Олег поїхав. Йому запропонували непогану роботу в іншому регіоні. І так, він запереживав. Ну гаразд, не тримай на нашу родину зла.

Галина довго заспокоювала дочку, що плакала. Дівчина була розгублена і не розуміла, як їй жити далі. Піднімати двох дітей одній, без чоловіка.

– Поки у нас поживеш, я на пенсії та із задоволенням тобі допоможу з хлопчиками. Квартиру ту можеш поки що здавати, гроші ніколи зайвими не будуть.

Сім Я… Так, звичайно…

Олег з’явився через сім років. Почав просити віддати хлопчиків йому, мовляв, жінка не зможе нормально виховати його синів. За що і був виставлений з квартири тестем і більше не з’являвся.

КІНЕЦЬ.