З чоловіком ми розійшлися, коли доньці було 2 роки. У мене не було рідних і мені, яка не мала навіть своєї житлоплощі, було дуже і дуже важко. Чоловік поїхав до іншого міста.

У чоловіка були батьки та бабуся. Мені з ними не було чого, як то кажуть ділити, і я з ними спілкувалася, вирішила, що не вправі забирати у дочки бабусь і дідуся.

Вони жили над річкою і природа там чудова, тож донька там проводила усі канікули. Всі в місті дивувалися нашим добрим відносинам із колишньою свекрухою.

Правда фінансово вони мені не допомагали, тому що бачили, що я сама непогано справлялася, працюючи у 2 зміни. Колишній чоловік фінансово теж взагалі не допомагав, бо постійно був у запоях чи лікувався.

І ось донька виросла та здобула вищу освіту. Ще не закінчивши навчання, оголосила, що виходить заміж. Бабусі були проти і коли я прийшла до них просити грошової допомоги на весілля вони мені відмовили, довелося викручуватися самій разом із сватами.

Чоловік у доньки дуже хороша людина, а її після появи дитини як підмінили. Вона зовсім змінила наші стосунки. Стала почуватися старшою за мене і якщо що скаже, всі повинні бездоганно виконувати.

Я намагалася, чим могла допомагати їй, вірніше все, що заробляла, йшло на сім’ю доньки. Ми стали часто лаятись ну ніяк не могли порозумітися.

Потім вони купили велику квартиру, і дочка запропонувала мені жити з ними. І того ж року донька з чоловіком вирішили працювати далекобійниками.

Другій моїй онучці на той час виповнився рік, я звичайно погодилася. Старша онука ходила в 3 клас, і мені завжди доводилося її змушувати вчити уроки, вонавідмовлялася мене слухати, навіть коли я просила її помити підлогу вона відповідала, що вона не прибиральниця.

Якось ми їхали на машині, і через дорогу перебігав великий собака, то внучка закричала мамі: «дави її, тисни». Цими словами вона мене налякала остаточно.

Коротше мені з нею було дуже важко, ми не могли з нею порозумітися. Я її лаяла, а дочка лаяла мене за те, що я лаю її дочку. Вони з чоловіком додому приїжджали раз на два тижні.

Коли хворіли діти, дочка мене попередила їй не дзвонити, щоб вона не засмучувалася в рейсі, а коли приїжджали, то тільки відпочивали і всі турботи знову лягали на мене. Доводилося перепрати і перепрасувати весь їхній одяг і приготувати їжі їм у дорогу.

Через старшу внучку постійні були сварки з донькою. Донька не хотіла брати участь у вихованні старшої своєї дочки, а мені було важко, вона зовсім не хотіла мене слухати.

Зять ні в що не втручався і коли приїжджав з рейсу, тільки сидів і дивився телевізор на дивані, до речі, навіть з дітьми пограти доводилося змушувати його. Вона почала переживати, що діти, коли виростуть, не визнаватимуть її як маму, бо вона їх не вирощувала.

І вона вирішила всіляко налаштовувати старшу дочку проти мене. Постійні скандали. Я захворіла на діабет. Старша онука вступила до університету, але зі мною спілкується рідко, тримає образу на мене за те, що я не так виховувала, як каже її мама.

Дуже була строга з нею. Може й так, але крім мене її вихованням ніхто не займався, і все їхнє виховання лягло на мої плечі. Молодша слухняна і дуже мила дитина із нею проблем зовсім немає.

З донькою завжди скандали, коли приїжджає додому вона мене теж ненавидить і каже, що буде рада, якщо мене не стане. Я б давно пішла, якби було кудись.

Проблема ще в тому, що ми живемо за кордоном, і я не встигла собі пенсію заробити, бо дивилася дітей. Я не знаю, як складеться моя доля надалі, але мене часто відвідує думка про те, щоб піти з життя, стримує тільки те, що внучка ще маленька і це єдина людина заради якої я живу.

Коли старшій онуці було 13 років, я в неї запитала: «ти любиш маму і тата?». Вона довго думала, а потім сказала, що не знає.

Зараз вона їх напевно любить, тому що вони її спонсорують грошима і виконують усі її забаганки. Тепер я розумію, що багато дітей, коли виростають, не люблять своїх батьків за їхнє вчення і виховання.

Я ненавиджу свою дочку за постійні скандали та крики! Коли я виховувала її, я майже ніколи не кричала на неї і рідко її карала. Ось і зрозумій, як краще їх виховувати.

КІНЕЦЬ.