Після закінчення інституту Ліда вирішила працювати в селі, що різко відрізнялося від міського життя. Під час навчання у коледжі Ліда мала короткий роман із Миколою. Коли вона дізналася, що вагітна, Микола пішов від неї, залишивши дівчину спустошеною. Подруга порадила Ліді переїхати до села, де вона могла б вирішити питання збереження дитини в анонімності.

У селі Ліда знайшла роботу у школі та отримала тимчасове житло у тітки Ганни та дядька Федора. Це тепле та гостинне подружжя ставилося до Ліди як до рідної людини. У міру розвитку ваrітності Ліда довірливо розповідала тітці Ганні про своє становище. Ганна, яка вважає дитину благословенням, обійняла Ліду і сказала, що допоможе з її майбутньою дитиною. Отже, Ліда народила Сашка.

Незабаром вони з сином Ганни, Григорієм, покохали один одного, і в них народилася спільна дитина, яку назвали Степаном. Сім’я жила щасливо, обох дітей любили і дбали про них однаково, однак у житті не обійшлося без труднощів. Старший син Сашко ріс розпещеним і часто просив у Ліди грошей. Під час однієї з таких сутичок Ліда вилила весь свій rнів на Ганну, що спричинило розрив у їхніх стосунках.

Коли Степан прийшов у гості зі своєю нареченою та дитиною, Ліда спочатку відреагувала на «ранній» роман сина неадекватно, нагадавши молодим про власний сумний досвід, проте різкі слова Степана на цю тему підштовхнули Ліду до примирення з Ганною, до усвідомлення важливості сім’ї та прощення. Незважаючи на безліч невдач у минулому, Ліда знайшла в селі любов, прийняття та спокутування, які зробили з неї дбайливу матір, кохану дружину та вдячну невістку.

КІНЕЦЬ.