У одному магазині іграшок залунав різкий дитячий крик. Це Ліза, маленька дівчинка з каштановим волоссям, була на межі істерики.

-Мамо, я хочу цю ляльку! Будь ласка! – кричала вона, показуючи на велику ляльку в рожевій сукні. -Ліза, вибач, у мене зараз немає таких грошей, – сказала мама втомленим голосом, намагаючись заспокоїти дочку.

-Але вона прекрасна! – благала Ліза. Усі покупці в магазині перестали робити свої справи та з цікавістю стежили за тим, що відбувається.

Раптом до пари підійшла юна продавчиня з добрими очима.

-Привіт, Лізо, – промовила вона м’яко і нахилилася до вуха дівчинки, щоб щось прошепотіти. За мить Ліза відпустила ляльку і подивилася на продавщицю здивованими очима.

-Щоправда?

– Запитала вона.

-Правда, – посміхнулася продавщиця. Ліза підбігла до мами та обійняла її.

– Мамо, мені й так добре з тобою. Мама здивовано подивилася на продавчиню, потім відвела її убік і запитала: -А що ви їй сказали?

-Я сказала, що у нас у магазині є камера, і що через неї дивиться добра фея.

І якщо Ліза буде гарною дівчинкою, фея обов’язково виконає її бажання, – відповіла продавщиця з посмішкою.

-Дякую, – сказала мама, – ви якраз та фея, яка була нам потрібна.

Продавщиця залилася фарбою та посміхнулася. Цього дня в магазині іграшок диво стало реальністю для однієї маленької дівчинки та її мами.

КІНЕЦЬ.