Моя свекрова – сама безпосередність. Вона для себе вирішила, що коли ми купили трикімнатну квартиру, то просто зобов’язані тепер розміщувати численних родичів і друзів, які їдуть пачками до гостинної мами мого чоловіка. Тільки мене такий стан справ не влаштовує.

Наскільки багата родичами сім’я мого чоловіка, я дізналася ще під час підготовки до весілля. Ми не планували широких веселощів, чим шокували маму чоловіка. – Та як це так? Дядю Мішу з тіткою Світланою не покликати? А тітку Галю? Вони ж тебе ще ось таким ось пам’ятають, – голосила свекруха, борючись за кожне гостьове місце.

У результаті було запрошено всіх рідних, що значно вибило нас за межі обумовленого бюджету. Але свекруха сказала, що на весілля єдиного сина вона гроші знайде. Простіше було погодитись, ніж виснажувати свою нервову систему постійними баталіями. З’ясувалося, що половину із запрошених мій двадцятисемирічний чоловік бачить вдруге у житті.

Але свекруха сяяла, як зірка на небі. Та й у мене про рідних чоловіка склалося гарне враження. Ніхто не дозволяв собі нічого зайвого, ніякого непомірного виливу та бійок. Все пройшло чудово. Щоправда, тиждень жити нам довелося з чоловіком на дачі у моїх батьків, тому що в нашу орендовану однокімнатну квартиру набилося вісім людей.

Що діялося у двокімнатній квартирі свекрухи, я навіть уявляти не хочу. У них в сім’ї не прийнято, щоб гості витрачалися на оренду житла, всі готові спати й тулитися на підлозі. Але це був виняток із правил. Свекруха всіх гостей, які прибувають до неї із регулярністю, розміщувала у себе. Мене все влаштовувало, поки ми з чоловіком не купили собі трикімнатну квартиру.

Тільки ми встигли заселитися, тільки почали обживатися, як пролунав дзвінок від свекрухи. До неї знову їдуть гості, але всім у неї буде незручно, тому вона вирішила що, якщо тепер у нас багато зайвого місця, то частину гостей маємо прийняти ми.

– Але в нас навіть спати ніде, ми не встигли купити більшість меблів – намагалися викрутитися ми, але коли такі дрібниці зупиняли мою свекруху.
– Та дрібниці які! Ковдри та подушки я вам привезу, а вони люди невибагливі, на підлозі нормально сплять. Просто у мене їх хіба що у два шари укладати.
Гідних аргументів не знайшлося, довелося приймати гостей.

Цілий тиждень у мене було відчуття, що я живу на вокзалі – туалет постійно зайнятий, якісь люди ходять туди-сюди, постійно треба щось готувати. А який храп розносився вночі у майже пустій квартирі… Продукти гості щедро купували самі, а ось готувати доводилося мені, як і прибиратися. Я ж господиня. Чоловік щосили мені допомагав, але все одно в момент від’їзду гостей у нас був дуже знесилений вигляд.

Але це був лише початок кінця. З того часу свекруха почала регулярно використовувати нашу квартиру для розміщення гостей. Спершу були родичі, потім інститутські подруги свекрухи, потім шкільні, потім знову родичі. Всі люди хороші та цікаві, але як же це все втомлює. Ми з чоловіком дні, коли залишаємось удвох у квартирі, сприймали як свято.

Дуже втомилися від постійної присутності у будинку сторонніх людей, навіть якщо це рідня. Щоразу після від’їзду чергової партії гостей обіцяємо собі, що вже наступного разу ми точно відмовимося їх приймати, дамо свекрусі жорстку відмову, але щоразу у нас не виходить. Стає якось незручно відмовляти, а потім ми з чоловіком тихо ненавидимо себе за лояльність.

Ображати свекруху і жорстко з нею сваритися я не хочу, вона гарна жінка і я знаю, що у разі розбіжностей із чоловіком вона завжди сприймає мій бік. Але як їй пояснити, що її гостинність нам жити заважає, та ще й так, щоб вона не образилася, ми придумати не можемо.

Моя мати тривалий час жила в селі сама. Тато спочив уже дуже давно, а вона так і не схотіла пов’язувати своє життя з кимось ще. Вона непогано справлялася сама. Коли

У мене немає з матір’ю порозуміння, і ніколи не було. Усе закінчується на матеріальному рівні. На емоційному, і більше духовному, близькості немає. Так було з самого дитинства. Я ніколи не

Кілька років я пропрацювала в пологовому будинку акушеркою. Багато разів я бачила, як матері відмовляються від своїх дітей. Кожен раз я намагалася їх переконати. Я намагалася їм пояснити, що це