Колишня свекруха не хоче віддавати велику суму грошей, яку позичала за пів року до загибелі мого чоловіка. Каже, що мені вона нічого не винна, гроші вона позичала у сина. Зручна позиція він тепер про борг ніколи не запитає.

Зі свекрухою у нас холодна війна з перших днів. Вона одразу ж намагалася мене продавити під себе, але в неї цього не вийшло, що її зовсім не влаштовувало. Старшу невістку вона під себе підім’яла, та й кашлянути без її відома не сміла. Але в мене зовсім інша ситуація

. Старший брат чоловіка – людина дуже м’яка і досить безініціативна, дружину знайшов собі таку ж – тиху і боязку. Свекруха наполягла, щоб молоді жили з нею, збирали на своє житло. Ті й не стали опиратися. Так що в їхньому домі свекруха головна.

У мене до заміжжя була вже своя квартира, тому жити зі свекрухою я відмовилася відразу ж. Чоловік у мене теж був розумніший за свого старшого брата, тому довгий мамин ніс у нашу родину не пускав. Це свекруху дуже злило, до такого вона не звикла. Скільки всього різного я від неї натерпілася свого часу – не передати. Остаточно я перестала з нею намагатися хоч якось спілкуватися після того, як вона у пологовому будинку на виписці заявила, що наш син на чоловіка не схожий.

– Нічого від батька немає, та й на матір не схожий, – безапеляційно заявила вона, натякаючи на те, що дитину я нагуляла.

З того часу я навіть із ввічливості перестала з нею спілкуватися. Чоловік із нею тоді посварився, але згодом вони знову почали спілкуватися. Я цьому не перешкоджала, але до хати до себе маму чоловіка не кликала, сама до неї не їздила. Навіть на виписку другої дитини заборонила її запрошувати.

Ми так прожили десять років. Діти вже підросли, якщо раніше тато їх возив до бабусі, то тепер вони самі вирішували, їхати чи ні. Зазвичай не їздили, бо бабуся постійно порівнювала їх з онуками від старшого сина і забороняла все.

Десь рік тому чоловік розповів мені, що мама просить у борг велику суму грошей.У них у квартирі прорвало трубу з водою і вони затопили свою квартиру та й сусідів нижче, потрібно робити повністю ремонт та ще частину техніки змінювати. Але на це потрібні гроші, яких вони не мають.

У нас із чоловіком були відкладені гроші. Батьки мої продавали свою дачу, нам виділили половину вартості плюс наші накопичення. Ми збирали на квартиру. На той момент ми жили у двокімнатній квартирі, але діти ростуть, їм потрібні були окремі кімнати. Свекруха просила у борг майже всі наші накопичення.

– Позичмо мамі грошей, все одно ще не зараз квартиру брати будемо. Ну реально, у тій квартирі зараз жити неможливо, та й сусіди просять компенсацію за майно. Я погодилася, таки це мама чоловіка. Гроші чоловік віддавав без розписки, все було на словах. Ніхто тоді не думав, як справа повернеться.

Позику нам віддавали дуже повільно. То свекруха захворіла, то ще якась подія.

А потім чоловіка не стало. Все сталося різко і несподівано – вранці людина вийшла з дому та все. Якби не батьки та друзі, то взагалі не знаю, що було б. Приходила до тями я довго, тільки через дітей змогла витягнути себе зі складного стану. Сім’я чоловіка після похорону себе ніяк не проявляла. Начхати їм було і на мене, і на дітей. Я б теж про них не згадала, якби не той борг, що висів на свекрусі.

Ні на похорон, ні на поминки сім’я чоловіка не витратила жодної копійки. Усі сплатили наші друзі, бо свекруха плакалася, що грошей немає, а від мене користі було мало. З мене ніхто грошей не вимагав, але все одно було незручно. Але зайвих грошей, щоби розрахуватися із боргами, у мене не було. Основним здобувачем був чоловік, я ж заробляла набагато менше, проте могла більше часу приділяти дітям.

Вирішила звернутися до свекрухи та нагадати їй про обов’язок. Але отримала раптово неочікувану відповідь. –

Я в тебе гроші позичала? Я в сина гроші позичала, так що тобі я нічого не винна, – сказала свекруха.

– Але, по-перше, це були наші спільні гроші, по-друге, більша частина заощаджень там від моїх батьків, – намагалася достукатися до совісті цієї жінки.

– Ти зараз навигадуєш, ага. Нічого чути не хочу, у сина займала, не в тебе. Загалом совісті немає, я сина втратила, а ти смієш приходити й грошей якихось з мене вимагати!

Хотілося багато зробити, багато сказати, але я вирішила не опускати до її рівня. Нехай буде так. Прикро, слів ніяких немає, але довести я нічого не зможу, та й бруднитися про цю жінку не хочеться. Друзям я намагалася віддати гроші, але брати вони відмовилися.

Зараз я вчуся жити без чоловіка, поміняла роботу, почала більше заробляти. Ідею про розширення квартири тепер доведеться відкласти в довгу скриньку, але тут уже нічого не вдієш. З сім’єю чоловіка я не підтримую жодних стосунків, як і мої діти. Але там також спілкуватися не прагнуть. Сподіваюся, так буде далі.

Хочу розповісти історію зі свого життя. Жила я з хлопцем близько 6 місяців. У нас із ним через повідомлення в соцмережах вийшла серйозна сварка, у результаті він виставив мої речі

На роботі колега захоплювалася магією. Я пристрасно марила новою роботою: гідною зарплатою і пристойною посадою. Небеса відгукнулися – пролунав дзвінок, і збентежений голос озвучив мрію. Моя нинішня начальниця – голос

Хочу запропонувати до обговорення історію на кшталт тих, де багато невідомих та пояснень не буде, але рішення приймати треба. Нашій організації надає послуги одна людина: щось полагодити, перевезти, купити, встановити.