Щоразу, коли я згадувала ті слова, які свекруха кидала мені на весіллі, серце стискалося від болю. Вона не схвалювала вибір сина, і я відчувала, що між нами стіна нерозуміння. День народження свекрухи наближався, і я вирішила, що настав час показати їй моє ставлення. Я замовила торт у формі змії – символ брехні та зради. Для мене це був спосіб показати їй, що я досі пам’ятаю всі її слова та вчинки.

Настав день був сповнений напруги. Гості зібралися у вітальні, чекаючи на урочистий момент. Свекруха сиділа в центрі кімнати, чекаючи свого подарунка. – Вітаємо! – радісно вигукнули гості, і я поставила торт на стіл. Обличчя свекрухи завмерло, коли вона побачила змію з мастики, вигнуту на верхівці торта. – Що це? — ледь чутно прошепотіла вона.

— Це мій подарунок вам, — відповіла я зі штучною усмішкою. — Адже змії завжди такі гарні та витончені, чи не так? У кімнаті стало дуже тихо. Всі гості переглядалися, намагаючись збагнути, що відбувається. — Ти… ти хотіла мене образити? — сльози сповнили очі свекрухи. Мені стало шкода її. Всі мої почуття образи і гніву розчинилися в одну мить.

— Вибачте мені, — прошепотіла я, підходячи до неї. — Я справді хотіла помститися за минуле, але тепер розумію, що це було безглуздо та жорстоко. Ми обнялися, і я відчула, як стіна нерозуміння між нами почала валитися. Той торт став поворотним моментом у наших стосунках. Ніхто з гостей не дізнався, що стояло за цим вибором, але для нас це був новий етап у розумінні один одного.

КІНЕЦЬ.