У маленькому селі, де жила Настя, всі знали один одного, і, як наслідок, чутки поширювалися швидше за вітер.

Вечорами, біля криниці чи на лавці біля магазину, селяни обговорювали останні новини, і Настя часто ставала головною темою розмови.

-Ну що сказати? Подивися на неї, – зневажливо помітила одна із сусідок.

– Ти ж зовсім потворна, хто ж тебе за дружину візьме таку? Настя, слухаючи це, завжди мовчки йшла, ховаючи очі від сторонніх поглядів.

Якось у селі з’явився стильний чорний автомобіль, і з нього вийшов гарний юнак. Всі погляди були прикуті до нього.

-Громадяни, – сказав він, – я шукаю Настю. Де вона?

Молодь здивовано вказала йому на дім Насті. Як виявилося, цей молодик – Олексій, багатий підприємець зі столиці, який познайомився з Настею в інтернеті та приїхав зробити їй пропозицію руки та серця.

-Настя, – сказав Олексій, стоячи на порозі її будинку, – ти найрозумніша, найдобріша і найгарніша дівчина, яку я коли-небудь знав. Вийдеш за мене заміж? Настя, щаслива і здивована одночасно, кивнула. Слух про заручини миттєво розлетівся селом, і ніхто не міг цьому повірити.

-Ти чула? Наша Настя виходить заміж за мільйонера! – не могла повірити у те, що відбувається, одна з сусідок.

-Це неможливо! – обурювалася інша. На весіллі Насті та Олексія, коли всі захоплювалися красою нареченої та блиском урочистості, одна зі стареньких села прошепотіла: -Так, Настя у нас особлива… Серце і душа важливіші за зовнішність. Справжня краса завжди всередині.

КІНЕЦЬ.