Не родина, а чан із мексиканськими пристрастями. Батько чоловіка через два роки після нашого весілля зібрав речі та пішов від своєї дружини до моєї мами. Свекруха тепер усіма силами намагається псувати мені життя, чомусь вважаючи, що це саме я винна в такому результаті.

Моя мама овдовіла рано, мені було тоді чотири роки, батька я майже не пам’ятаю. З того часу я не знаю, чи були в неї стосунки взагалі. Принаймні додому вона нікого не приводила, сама ж весь час проводила на роботі чи зі мною. Їй було важко, бо підіймати мене їй приходилось самій. Важко не так у матеріальному плані, як у моральному. З грошима було не критично.

Жили ми у квартирі бабусі, якій теж не стало дуже рано, а друга бабуся, котра по батькові, свою квартиру заповідала мені. Доки вона мені була не потрібна, ми її здавали. У мами я з’явилась рано, у дев’ятнадцять років. Напевно через те, що вона молода, у нас із нею завжди були дуже довірчі та теплі стосунки. Я можу з гордістю сказати, що мама – моя найкраща подруга.

Коли я зібралася заміж, вирішили виселяти мешканців з моєї квартири, робити там легкий ремонт, щоб можна було спокійно в’їжджати. Ремонт робили своїми руками, тому що зайвих грошей не було. Ми з чоловіком, моя мама, пара друзів та батько чоловіка. Свекруха від участі у цьому дійстві відмовилася. Вона прийшла один раз, дістала всіх питанням “а коли вже закінчимо”, і через дві години свекор відвіз її додому. Тому що вона сама нічого не робила, і йому заважала.

Мама чоловіка взагалі жінка дуже своєрідна. Себе вона любить більше за когось. Вона дуже доглянута, схиблена на молодості, стрункості та своєму зовнішньому вигляді. Готував у родині свекор, для прибирання раз на тиждень приходила жінка. Мене завжди цікавило питання, як вона взагалі спромоглася дитину завести.

Але в цій ситуації для мене були суцільні плюси – чоловік у мене вміє і за собою прибирати, і готувати, і взагалі відрізняється самостійністю у побутовому плані. Тож не мені наговорювати на свекруху, якої до нашого життя взагалі ніяких справ не було.

Хоча для мене завжди було таємницею, як вони зі свекром прожили стільки років, адже зовсім різні люди. Свекор, він мужик простий, без якоїсь корони на голові, вміє готувати, може будь-що полагодити. А про його терпіння можна складати легенди.

– Та я взагалі не пам’ятаю, щоб мати колись готувала. Завжди цим займалися чи бабуся, чи тато. Вони й мене вчили готувати, – ділився чоловік. – Сам не розумію, що їх тримало разом. Адже у них навіть спільних інтересів не було. Ми з татом в походи ходили, на рибалку їздили, а мама все це не любила. Вдома теж майже не спілкувалися, тільки на якісь побутові теми. Завжди дивувався.

З моєю мамою свекор знайшов спільну мову швидко. Вони нормально спілкувалися, хоч свекруха всім своїм виглядом показувала, що мама їм не рівня. Мене це спочатку зачіпало, а потім я зрозуміла, що свекруха взагалі тільки себе любить і вважає ідеальною, решта – пил під чоботями. Ми побралися, почали жити з чоловіком своїм життям.

З мамою я продовжувала спілкуватися, але вже рідше, тому що своя сім’я, нова робота та грандіозні плани не майбутнє займали багато часу. Вона не нав’язувалась, усе розуміючи. Усією сім’єю ми збиралися зазвичай на свята, всі посиденьки проходили у теплій спорідненій атмосфері. Якби не свекруха з її вічно незадоволеним виразом обличчя, можна сказати, що зустрічі задавалися.

Але ніхто й подумати не міг, що скоро гримне грім. Грім гримнув після нашої другої річниці. Буквально вчора відсвяткували, а сьогодні з’ясовується, що свекор подав на розлучення і вже переїхав до моєї мами. Нічого так новини! Ми з чоловіком спочатку не повірили, надто якийсь несподіваний поворот. Нічого не віщувало. Звичайно відразу поїхали до моєї мами.

Виявилось, що це не розіграш. Моя мама та тато чоловіка тепер пара. Виявляється, вони відразу приглянулися один одному, але спочатку тримали нейтралітет, все-таки свекор був одружений, а пів року тому почали спілкуватися ближче. Нещодавно остаточно зрозуміли, що їм треба бути разом, і ось тепер вони разом.

Перетравити цю інформацію було складно. Але за свекра я була рада. Гарний чоловік, а свекруха з нього тільки соки п’є. Чоловік теж не знав, як реагувати. Наче й за батька радий, а ніби й батьки розлучаються.

Вирішили, що треба з’їздити, відвідати свекруху, подивитись, як вона. Даремно поїхали, справа трохи бійкою не скінчилася. Свекруха спробувала вчепитися мені у волосся, повторюючи, що це я у всьому винна, не було б мене, чоловік би не пішов. Я поїхала, а чоловік лишився маму заспокоювати.

– Знаєш, вона навіть не зрозуміла, чому батько пішов. Вважає, що його приворожили, – стомлено зітхнув він, повернувшись увечері від матері. – Вважає, що ви з тещею відьми, які зруйнували її життя.

Я це навіть коментувати не стала. Свекруха завжди здавалася мені прогресивною жінкою, а тут міркування, як у бабусі на лавці. Свекруха вирішила призначити мене головною винуватою своїх нещасть, тому постійно намагалася мені надзвонювати, говорити брудні слова, навіть у роботи чекала, щоб образити.

– Чоловіка ти вже втратила, а якщо не вгамуєшся, то й сина втратиш, – пригрозив їй мій чоловік. Поки притихла, але чомусь мені здається, що це далеко не кінець.

А мама та батько чоловіка живуть душа в душу. Мама світиться, свекор навіть якось помолодшав, дуже рада за них. Нехай у них все вийде. Сподіваюся, що і свекруха зрештою відпустить ця ситуація, і вона знайде чоловіка, який буде їй до пари.

Прочитала історію про те, як дівчина у 22 роки страждає від того, що кинув хлопець, і ось пишу свою сповідь під враженням прочитаного. Мені 32 роки. Я заздрю ​​подругам, які

Дуже багато років тому мені потрібно було поїхати в столицю на захист диплома. Я з невеликого міста. І у нас в місті є філія університету. Але тоді система така була

Ситуація дуже складна, мирного рішення знайти не вдається, а час підтискає. Річ у тому, що сім’я моєї молодшої сестри розвалюється. Причин кілька. По-перше, дурна і вперта поведінка сестри. Причина друга