У мене був чудовий чоловік. Я була одружена з Олександром п’ять років. Він чоловік дуже відповідальний, працьовитий.

Від носини у нас були дуже хороші, але в якийсь момент мені стало нудно у нашому шлюбі. Справа не в тому, що сталося щось конкретне, просто в якийсь момент мені набридла побутова рутина.

Так, жити з Олександром було комфортно та добре, але мені хотілося яскравих емоцій та вражень. Тоді я вирішила, що чудовим рішенням буде завести kоханця.

Мені так подобався один чоловік з роботи. Ми з Олексієм підтримували дружні стосунkи, але мені хотілося з ним більшого. Варто було зробити пару натяків, і він усе зрозумів.

Так розпочався наш роман. Зустрічалися ми переважно після роботи на кілька годин, мені цього було достатньо, щоб емоцій вистачило на весь день.

Я сподівалася, що чоловік ні про що не здогадається, і я так і житиму подвійним життям. Мені це подобалося, це хвилю вало почуття.

Але за підсумком Олександр усе дізнався, йому донесли знайомі з офісу. Зараз триває шлюборозлучний процес. Я навіть на колінах просила його, щоб він не руйнував те, що маємо, зберіг наш шлюб, але Сашко налаштований дуже рішуче.

З хлопцем із роботи у нас серйозних стосунkів не вийде, ми надто різні, не сумісні за темпераментом. Я трохи навіть шkодую, що вирішила змінити Сашка.

КІНЕЦЬ.