Валентина Петрівна з нетерпінням чекала на народження своїх онуків. Її чоловік помер у 45 років, та й ніхто з її батьків не прожив достатньо довго, щоби побачити наступне покоління.

У неї не було ні братів, ні сестер, ні великої сім’ї – залишилася лише дочка. Відчайдушно бажаючи продовження роду, Валентина мріяла про онуків. Її дочка Аліска вийшла заміж за чоловіка майже на десять років старше за неї – на другому курсі інституту.

Валентина мала сумніви щодо різниці у віці, але Аліса стверджувала, що кохання не знає віку. Через два роки після весілля та незабаром після того, як Аліса захистила диплом, у них народився син. Валентина з гумором прокоментувала вибір часу, натякнувши на те, що вагітність Аліси, можливо, вплинула на її оцінки.

Однак Аліса наполягала на тому, що чесно заробила свій диплом. Коли народився їхній син Іван, Аліска та її чоловік Євген розділили обов’язки.

Мати Євгена жила в передмісті, і мала слабке здоров’я, тому її візити були рідкісними. Валентина, що живе відносно недалеко, час від часу відвідувала їх, але завжди наголошуючи на важливості виховання дитини батьками.

Через два роки Аліса та Євген отримали безкоштовні квитки на концерт свого улюбленого гурту. Потребуючи няні, Аліса звернулася до Валентини, яка відмовилася, віддавши пріоритет своїм власним планам і стверджуючи роль Аліси як матері.

Мати Євгена погодилася посидіти з Іваном усю ніч. Як і слід було очікувати, ситуація створила напруженість між Алісою та Валентиною.

Через кілька місяців Аліса отримала багатообіцяючу роботу. Оскільки у дитсадку не було вільних місць, вона знову звернулася за допомогою до Валентини. Валентина погодилася, але за умови отримання компенсації. Ця угода ще більше загострила їхні стосунки.

Незабаром Аліса отримала надбавку до зарплати та вирішила відправити маму Євгена до санаторію. Валентина відчувала себе ущемленою, вважаючи, що її власна дочка ставить свекруху вище за неї.

Образа росла, що призвело до ще більшого віддалення між мамою та донькою. Згодом їхні стосунки ще більше погіршилися, і обидві почувалися скривдженими один одним.