Коли я вирішив поїхати в село відвідати свого друга та його бабусю, я не очікував, що мої плани зіштовхнуть мене із загадковим та хвилюючим досвідом. Ми зустрілися з другом біля його будинку, і під час нашої прогулянки околицями він з усмішкою розповів мені про чарівну криницю. “Знаєш,” – сказав він, “у бабусі в селі є криниця, яка, кажуть, виконує бажання.

Я, звичайно, сам спочатку не вірив, але потім, коли мені це вдалося перевірити… Це було неймовірно.” Я трохи посміявся, вирішивши, що це лише місцеві легенди, але все ж відчував легку частку цікавості. Коли ми підійшли до будинку друга, бабуся, дізнавшись, що я з міста, запросила мене на чай.

У затишній кухні, при світлі свічок та запаху свіжого печива, вона почала розповідати про життя в селі та про чарівні історії, які вона чула з дитинства. У міру того, як бабуся продовжувала свою розповідь, я відчув, як у мене прокидається інтерес. Раптом мені захотілося дізнатися більше про цю криницю.

Я спитав бабусю, де вона знаходиться, і вона вказала мені на невелику стежку за будинком. Прогулюючись уздовж доріжки, я думав про те, що маю намір зробити. Всередині мене прокидалася дитяча віра у дива, і я вирішив, що це може бути цікавим експериментом. Коли я підійшов до колодязя, вода в ньому блищала в променях заходу сонця, і моє серце забилося швидше.

Схопивши монетку з кишені, я дозволив їй ковзнути на моїх пальцях і хлюпнути у воду колодязя. “Нехай моє бажання справдиться”, – прошепотів я, дивлячись на воду, яка повільно відновлювала свою гладь. Я посміхнувся сам собі за дитячу наївність і вирішив повернутись до будинку друга.

Вечір пройшов у дружній бесіді та затишній обстановці. Коли настав час йти, я попрощався і подався тією ж стежкою, щоб дійти до моєї машини. Але коли я підійшов до колодязя, то помітив, що там щось блищить. Я нахилився і побачив монетку, яку я кинув у криницю, на траві.

Спочатку я подумав, що вона якось випливла назад, але потім я помітив, що поруч із монетою лежить щось маленьке й блискуче. Я взяв це щось у руки і оглянув – це була золота каблучка з невеликим смарагдом. Моє серце шалено забилося, і я навіть відчув легкий трепет. Якось, моє бажання, яке я загадав біля криниці, збулося.

Я відчув змішані почуття захоплення та здивування. Подарунок від чарівної криниці став нагадуванням про те, що іноді віра та дитяча наївність можуть призвести до дивовижних результатів. Я довго розглядав цю каблучку, відчуваючи, як усередині мене прокидається віра в чудеса, яка здавалася втраченою десь у глибинах дорослого життя.

КІНЕЦЬ.