У класі з’явилася нова дівчинка, на ім’я Наталка Булка. Коли вона з’явилася, хлопці одразу ж почали дражнити її, але незабаром зрозуміли, що вона не легка мішень. Секретною зброєю Наталі була її непохитна впевненість у собі в будь-якій ситуації.

У тому ж класі була дівчинка, на ім’я Марина, яку всі хлопці дражнили й обзивали, висміюючи її вагу. Іноді вона мовчала або плакала, але ніколи не намагалася їх наздогнати чи вдарити. Це лише розпалювало їхній сміх, і вони дражнили її репліками на кшталт “Корова біжить!”. Так тривало майже весь час, поки не з’явилася Наталя.

Наталя була високою дівчиною, майже вдвічі вищою за Марину. Як тільки вона приєдналася до класу, вона також стала об’єктом насмішок. Однак, на відміну від Марини, Наталка раніше навчалася в іншій школі, де її добре любили, а діти по сусідству гралися та позитивно спілкувалися з нею.

Переломний момент настав у шкільній їдальні, коли хлопчик, на ім’я Діма жбурнув у Наталку булочкою, насміхаючись над її вагою. Вона здивувалася, але змахнула крихти з джинсів і проігнорувала зауваження.

Пізніше, в коридорі, інший хлопчик зробив зауваження щодо її фігури, і цього разу Наталка не стрималася: вона рішуче заступилася за себе, поставивши під сумнів їхню зацикленість на своїй зовнішності.

“У тебе настільки нецікаве життя, що тебе цікавлять тільки мої вигини? Я не заважаю тобі дивитися, тож давай, насолоджуйся!” Ця смілива відповідь принесла їй короткий перепочинок від їхніх насмішок.

На уроці фізкультури учні повинні були стрибати через козу, і коли настала черга Наталі, коза впала під її вагою. Однак дівчинка не розгубилася і виконала вправне сальто, легко приземлившись на підлогу.

Попри її дивовижну спортивну підготовку, хлопці продовжували сміятися. Наталка відреагувала рішуче, запитала, чому вони сміються, і запропонувала їм підняти її, якщо їм так смішно. Хлопці швидко погодилися, піднявши її, продовжуючи сміятися.

Під час канікул Наталка вирішила діяти й почала працювати над своєю фігурою. Вона стала більш дисциплінованою, пофарбувала волосся і перетворилася на ще більш красиву версію себе.

Коли вона повернулася до школи, хлопці були вражені її змінами. Раптом усі вони захотіли з нею дружити. Однак Наталка підійшла до Діми з широкою посмішкою і грайливо запитала, чи не потрібна йому допомога у придумуванні нових насмішок.

Протягом усього досвіду Наталка трималася впевнено. Вона ніколи не дозволяла їхнім зауваженням впливати на неї, натомість вирішила самоствердитися і йшла з гордістю, ігноруючи їхню увагу. Її приклад дав дітям у класі цінний урок – важливість впевненості в собі.

КІНЕЦЬ.