Микола весь день не міг знайти спокою, борючись зі страхом зізнатися у своєму гріху дружині Зіні, яка мала повернутися на наступний день.

Поки Зіна гостювала у батьків, Микола вирішив випити у свій вихідний день. У магазині він познайомився з карколомною жінкою – Ніною, яка попросила його полагодити її шафу і спокусила його улюбленою стравою – борщем.

Прокинувшись наступного ранку в ліжку Ніни, Микола відчув себе винним і розгубленим, дивуючись, що він накоїв. Жах від думки, що доведеться зізнатися Зіні, чоловік втік з дому Ніни, а щоб задобрити дружину, він купив дорогу люстру, про яку та давно мріяла. До речі, Микола купив люстру на гроші, які відкладав на мотоцикл.

Після повернення Зіни Миколу почала мучити совість, і після келиха випитого вина він зізнався Зіні у своїй уявній інтрижці.

На превеликий подив, Зіна заспокоїла його, сказавши, що все це йому здалося. Вона розповіла, що за допомогою Ніни перевірила Миколу на чесність, і між ними насправді нічого не було.

З цього дня Микола утримується від легковажності, присвячуючи себе дружині, а Зіна припинила свої перевірки, зрозумівши, що таких чоловіків, як Микола ще треба пошукати.

Цей досвід, хоч і був дещо образливим для Миколи, але призвів до зміцнення довіри та вдячності між ним та дружиною, підтвердивши Зіні, що її чоловік справді найкращий чоловік.

КІНЕЦЬ.