Мені було 45 років, а їй 38 років, обидва з обтяженням. Далі ресторан, гулянка, знайомство, вона ініціювала зустріч, перша близькість між нами була так собі, найкрасивіша, думав, пограю.

Будував будинок біля Одеси, ув’язалася зі мною, літак вперше побачила. Готель вперше, ресторани будь-які та закрутилося.

Зустрічі в готелях через день, близькість неперевершеною стала, друга молодість. Ходить п’ятами, смс «я тебе кохаю».

Минуло два роки у такому режимі. Чоловіка вона мала пияку, квартиру в заставі, кредити на пристойні суми, з роботи пішла, колектори оселилися на роботі. Ввімкнувся, треба допомогти.

Квартиру у банку забрав, поміняв, банку гроші повернули, з чоловіком розлучилася, йому нічого не дісталося, мамі дачу, їй меблі, ремонт, машину, купив диплом.

Пішла до школи вже не секретаркою, а викладачем, статус пристойної пані. Але сумнівна поведінка в неї була завжди – соц. мережі, сайти знайомств, нібито піднімали самооцінку.

Поклялася, що ніколи більше не буде. Не вірив, але на той час ставився як до тамагочі — годувати, одягати, тримати треба.

Думав, що подяка та любов, про яку говорила цілодобово, не порожні слова. На два літні місяці завжди їхав за кордон до сім’ї, місяць із нею.

Минуло 11 років. Цього року їй має бути 50 років і ось що відбувається. Я до сім’ї, а вона знаходить подружку перукарку із села, і з нею в загул йде.

Тій подружці 30 років, а цій 50 років, знаходить молодого хлопця і душа до раю. Я приїжджаю, відразу в ліжко затягла, потім покликала подружку, з нею напилася і впала прямо на стіл, поряд телефон лежав, а там все листування з коханим хлопцем.

Алгоритм не змінюється, раніше я був у телефоні коханим. Беру до рук, і тут дзвінок, його голос: «Іро, розмовляти зі мною не хочеш?».

Все стало все на свої місця. Погано так, як ніколи не було, за все, за те, що про мене витерла ноги.

Впав у депресію вперше у житті. Схуд за місяць на 10 кг, лікуюсь у лікаря. Зараз минуло два місяці, потихеньку приходжу до тями, не вилазжу зі спортзалу, беру скажені навантаження тільки це і допомагає.

Я не жаліюся, але такого болю як душевна навіть уявити не міг. Висновок – ніколи нікого не шкодувати, не встигнеш ухилитися отримаєш за доброту підступність і хитрість.

КІНЕЦЬ.