З самого ранку Юля почала готуватися до святкування третьої річниці їх із Миколою спільного життя.

Вона прибрала в квартирі, привела себе в порядок, приготувала вечерю і до моменту приходу Миколи чекала на нього при повному параді.

Микола прийшов пізніше, ніж звичайно. І не приніс квітів. Як виявилося, він взагалі забув про річницю.

-Юля, ну нам, чоловікам, складно запам’ятовувати такі дати. Це ви, дівчата, пам’ятаєте. А нам треба нагадувати. Чого ти не нагадала? – звично переклав він все на неї.

Юлі було неприємно і взагалі вона змогла б змиритися з тим, що Микола забув. Але ось те, що він увесь святковий вечір з кимось переписувався в телефоні, її просто розізлило.

-Микола, ти можеш відкласти телефон? – поцікавилася вона.

-Так-так, вибач, – дописуючи повідомлення і посміхаючись в екран погодився Микола.

-З ким ти переписуєшся?

-Ну, от приїхали! – здивовано підняв на Юлю очі Микола. – Три роки разом прожили і ти вирішила, що можеш контролювати мене?

-Я не контролюю. Просто цікавлюсь.

-Ну тепер я точно тобі нічого не розповім, – образився хлопець.

Вечір, що залишився, пройшов у напруженому мовчанні.

Юля засмутилася через сварку. Вона завжди переживала сварки набагато важче, ніж Микола. Він це знав і користався цим. Він ніколи не відмовляв собі у тому, щоб просто образитися. Юля ж, щоб уникнути чергової сварки, майже завжди йшла на поступки та вибачалася.

Однак цього вечора їй зовсім не хотілося вибачатися і миритися.

-Про річницю забув, переписувався цілий вечір із кимось. Таке враження, що він зовсім не дорожить нашими стосунками, – думала Юля.

І тут їй спало на думку, що, можливо, Микола завів якусь жінку…

І після того, як ця думка виникла, Юля вже не змогла не думати про це.

Коли Микола ліг спати, вона вирішила прочитати його листування. Вона взяла його телефон і розблокувала, приклавши його палець до сенсора і… Ахнула.

Все підтвердилось. Микола переписувався з якоюсь дівчиною. Прочитавши все листування, Юля зрозуміла, що їхній роман триває давно, і дівчина не знає про існування Юлі.

-Значить, обманює обох, – Юля сама здивувалася своєму спокою.

Їй не хотілося будити Миколу і влаштувати йому сварку, щоб він визнав свою провину. Та вона наважилася написати суперниці.

-Привіт, котику, – звернулася вона до дівчини так, як звертався до неї Микола.

-Ти чого не спиш? – надійшла відповідь. – Засумував?

-Скучив, – стиснувши губи, відповіла Юля. – Мені треба тобі у зізнатися в чомусь…

-У тому, що ти любиш мене? Ти мені вже тричі сьогодні це говорив. А це я тобі надсилаю своє фото, щоб ти ще більше сумував!

Юля довго розглядала фотографію і дійшла висновку, що коханка її Миколи не така вже й красива.

-Котику, я був не чесний з тобою. У мене є дружина. Вона вагітна.

Дівчина мовчала. А потім все ж таки відповіла.

-Не пиши мені більше…

Юля задоволено очистила повідомлення і стерла телефон «котика» зі списку контактів.

Потім вона тихо, намагаючись не розбудити Миколу, зібрала його речі у дві великі валізи.

-На перший час вистачить, – вирішила вона. – А за іншим потім приїде.

На той час, як вона закінчила, була вже пʼята ранку.

-Ну що ж… Пора будити коханого. Адже йому ще потрібно нове житло знайти перед тим, як на роботу потрапити, – подумала Юля.

Микола спросоння довго не міг зрозуміти, що сталося. Але коли зрозумів, то вирішив застосувати улюблену тактику: він образився і почав казати, що це Юлю винна у тому, що він невірний чоловік.

-Як ти могла без мого дозволу залізти у телефон? Ось тому ми не підходимо один одному! Ти, Юля, вічно лізеш не в свою справу.

-Твої коханки не моя справа? – холодно здивувалася Юля.

-Так, не твоя! – вирував Микола. – І навіть не намагайся просити пробачення. Все одно не пробачу.

-Миколо, йди, – Юля зрозуміла, що від колишнього хлопця їй не домогтися розуміння і каяття.

Коли Микола нарешті пішов, Юля не пішла лягати спати.

Вона затіяла генеральне прибирання. Насамперед вона змінила постільну білизну і зібрала речі Миколи в пакети і виставила все на балкон.

Потім вона почала розкладати речі в шафах так, щоб нічого не нагадувало їй про колишнього хлопця.

Наступним за планом у неї було миття підлоги і ванни.

-Як же так? – вже ввечері, миючи підлогу, думала вона. – Чому я не помічала весь цей час, який він є насправді? Правду кажуть, любов зла…