Виросла в скромній сім’ї, я завжди доглядала своєму молодшому брату Ігорю. Минали роки, Ігор поїхав з дому, щоб здобути освіту, одружився та відкрив процвітаючий бізнес.

Тепер він та його дружина живуть у мальовничому селі, ведучи комфортне життя. Дружина не працює досі, незважаючи на те, що їхньому синові вже 14 років. Моє життя пішло більш простим шляхом.

Ми з чоловіком жили у квартирі з двома спальнями, а наша донька вивчає іноземні мови на останньому курсі університету. Ігор якось поцікавився, чи можуть наші діти разом практикуватися англійською.

Враховуючи відстань 70 км, я запропонувала відвідати їх на тиждень: дата збіглася з моєю відпусткою, та й діти могли б зблизитися на уроках мови. Не бажаючи нав’язуватись, я купила продуктів на 2 тисячі.

Проте, коли наш візит добігав кінця, я випадково почула, як моя невістка запропонувала мені оплатити наше перебування, порівнявши вартість уроків англійської з половиною вартістю проживання в номері.

Приголомшена, я віддала Ігореві останні 4 тисячі, які були у мене в гаманці.

На мій величезний подив, він взяв ці гроші. Це був мій останній візит до будинку мого брата – поїздка, яку я більше не наважуся повторити.

КІНЕЦЬ.