Я вийшла заміж за людину, у якої за плечима два шлюби, перший як звичайно розпався по молодості, другий закінчився великим нещастям – дружини не стало від страшної хвороби.

Від цього шлюбу залишилася маленька дівчинка, яку я згодом удочерила. Від першого шлюбу є двоє дітей, яких їхня мама вигнала з дому, не захотівши їх виховувати.

Справа в тому, що коли дружина друга хворіла на лікування всі друзі та родичі зібрали гроші, і вона ці гроші віддала на покупку ділянки і заповіла побудувати там будинок і жити чоловікові там з донькою.

Чоловік ділянку купив, і тут її якраз не стало. В цей час свекруха сказала чоловікові, поки він був у стані горя, щоб він переписав на неї ділянку, нібито для того, щоб із цією ділянкою нічого не сталося.

Минув час, чоловік зустрів мене, я згодом удочерила дочку, і ми вирішили будувати будинок на тій ділянці. Коли чоловік прийшов до мами з проханням повернути йому ділянку назад, вона м’яко сказати відмовила і сказала, що віддасть її першим його дітям.

Зараз ми обидва в шоку. Виходить, моя свекруха обікрала мою дитину, відібравши те, що, по суті, належить їй за заповітом її матері. При цьому сказала, що кістками ляже, щоби нам це не дісталося.

Як тепер із цим жити, що мені сказати потім дитині? Мій чоловік у шоці. Ми взагалі не знаємо що робити.

Поведінку свекрухи складно якось пояснити, ми просто не розуміємо, що коїться. Вона каже, що все в неї добре з головою, просто вона так вирішила, тому що вона мудріша, та впевнена, що саме так буде краще.

Вона вважає, що чоловік нічого не залишить своїм дітям від першого шлюбу. Хоча чоловік продовжує про них піклуватися.

КІНЕЦЬ.