Ще півроку тому Олеся вела розкішний спосіб життя, що різко контрастувало з її нинішніми труднощами, пов’язаними з необхідністю якось зводити кінці з кінцями та забезпечувати свого семирічного сина.

Будучи жінкою амбітною, вона, керуючись розумом, а не серцем, вийшла заміж за Геннадія на прізвисько Гаврюша, людину з багатої родини. Кохання в їхніх стосунках не було, її метою було виключно забезпечене та безтурботне життя у місті.

Гаврюша з обережністю ставився до дітей і не особливо їх хотів, і тому Олесі довелося завагітніти від іншого чоловіка, схожого на Гаврюшу за фізичними даними.

Народження сина відкрило шлях до розкішного життя у просторій квартирі в центрі міста, регулярних відвідувань салонів, бутіків та розкоші наявності домробітниці. Незважаючи на зради Гаврюші, Олеся терпіла все, вважаючи, що для неї головне – розкішне життя.

Несподівано через п’ять років шлюбу Гаврюша став жорстоким, що призвело до постійних побутових негараздів. Переломний момент настав через рік, коли Гаврюша оголосив про своє рішення розлучитися і знову одружитися з коханою жінкою

Олеся, яка розраховувала нажитися на їхньому спільному майні, була приголомшена, коли зрозуміла, що все майно належить батькам Гаврюші.

Спроби примиритися не мали успіху, а загроза втратити сина, якщо вона вимагатиме аліменти, залишила Олесю ні з чим і без надій у тому числі.

Олеся була змушена мовчати, сподіваючись, що батьки Гаврюші нададуть їй фінансову допомогу, або син зможе згодом претендувати на спадщину.

На жаль, через півроку її надії так і не виправдалися, і вона задумалася про пошук іншого заможного нареченого, щоб забезпечити фінансову стабільність собі та синові. Так, є жінки, які інших форм заробітку крім заміжжя за багатим чоловіком не знають.

КІНЕЦЬ.