Ліза завжди була дівчиною, яка жила у своєму світі секретів та пристрастей. Її стосунки з хлопцем, якого звали Максим, були забороненими, бо батько Лізи не міг перенести цього хлопця. На його думку, Максим не відповідав тим стандартам, які він представляв у майбутньому нареченому своєї дочки.

Секретні побачення Лізи та Максима відбувалися під покровом ночі, наодинці з зірками та вулицею, що свідчить про їх непереборну пристрасть. Одного разу, після особливо романтичного вечора, Ліза вирішила відправити Максиму смс-ку, висловлюючи все своє кохання та теплоту.

Вона лягла на своє ліжко, увімкнула нічний режим телефону і почала друкувати смс. Серце билося швидше, кожне слово було продумано, щоби висловити її почуття.

Раптом Ліза почула шум за дверима – це був її батько, який, мабуть, повернувся додому раніше, ніж звичайно. З жахом вона подивилася на екран свого телефону – і зрозуміла, що написала смс не Максиму, а батькові.

Вона квапливо натиснула кнопку скасування, але вже було пізно. Смс пішла. Наступного ранку Ліза з тривогою чекала розмови з батьком.

Вона чекала суворих закидів та можливої заборони продовжувати стосунки з Максимом. Але натомість батько підійшов до неї з усмішкою на обличчі і торкнувся її плеча.

“Ліза, моя люба, я прочитав твою смс. Спочатку я злякався, що ти написала це комусь, хто не заслуговує на твоє кохання. Але після того, як я зрозумів, що це адресовано мені, моє серце стислося. Ти знаєш, ми часто сваримося, але я ніколи не перестану любити тебе як дочку…

І, як я зрозумів з цього смс, ти мене дуже любиш… Ніколи не думав, що у мене така чудова дочка і що наш зв’язок такий міцний… Я пишаюся тобою, Лізо. ” Слова батька звучали як довгоочікувана ознака примирення.

Ліза зрозуміла, що її смс стало не лише випадковою помилкою, а й засобом для батька та доньки зрозуміти один одного. З цієї ситуації вийшло щось більше, ніж просто повідомлення – воно ознаменувало їхнє нове розуміння та близькість.

КІНЕЦЬ.