Не буду приховувати, що у нас з чоловіком є невелика різниця у віці, я старше його на 6 років. Раніше так гостро це не відчувалося. Хоча раніше це взагалі ніяк не відчувалося, оскільки ми любили один одного.

Любов пішла, а все інше вдруге. Зауважу також, що чоловік жив у моїй квартирі.

Нерухомість я купувала ще до весілля і виплатила іпотеку за рік до того моменту, як розписалися. І тепер всякий раз, коли ми сварилися, він погрожував, що піде від мене.

Кілька разів навіть демонстративно намагався зібрати речі, але я не хотіла, щоб ми розлучалися – починала вибачатися і просила його залишитися. Він залишався. Але цей хід йому дуже сподобався.

Два дні тому знову почав погрожувати, що піде. Тоді мене переклинило. Я сиділа на дивані і дивилася, як він збирає свої речі. Не заважала йому, а він набивав одну сумку за одною.

Коли всі свої речі він вигріб з шафи, то сів поруч зі мною і почав сам миритися, мовляв, погарячкував…

Я попросила його віддати ключі від квартири і валити. Але тепер уже він не хотів йти. Я психанула і виштовхала його з квартири.

Він на майданчику щось кричав про речі. Я стала викидати сумки з його речами прямо з балкона на тротуар.

Живу на другому поверсі, тому сумки від удару не розліталися на шматки, а шкода … Ось такий ефектний крок до розлучення. Втомилася від усіх цих загроз.

До біса! Поживу одна, хоча б ніхто не буде настрій псувати. А як ви ставили крапку в своїх відносинах?