Все життя Юля мріяла, щоб їй зустрівся принц… І ось цей момент настав!

Вона вийшла заміж за статного, забезпеченого чоловіка, який її дуже любив.

От тільки він був трохи старший за неї… Але це неважливо, головне, щоб вони кохали один одного…

Василь робив усе, щоб його дружина ні в чому не потребувала і була щасливою.

На той момент, коли Юля одружилася, їй було 23 роки, а її чоловікові Василю 32.

Не сказати, що він був красень, але симпатичний. Завжди стежив за своєю зовнішністю. Вони познайомилися у спортзалі, в якому щовечора займався чоловік.

Після тренування Василь запропонував підвезти Юлю до дому. Дівчина погодилася.

Спочатку вони іноді зустрічалися, а потім почався бурхливий роман і пропозиція руки й серця.

У Юлі була ще старша сестра Валерія, яка вийшла заміж незадовго до весілля Юлії і поїхала до іншого міста.

Валерія завжди попереджала свою молодшу сестру, щоб вона була обережна з чоловіками, бо вони «покористуються і покинуть».

Бо сестра вже мала гіркий досвід таких стосунків.

А через рік Валерія зустріла свого чоловіка і поїхала жити в його місто. Юля залишилася одна у батьківській квартирі.

Їхніх батьків рано не стало, тому старша сестра стала Юлі мамою.

Тепер Юля виросла, вивчилася, влаштувала свою долю. Все було добре.

Вона працювала у невеликому офісі секретаркою. Про кар’єрне зростання дівчина поки не думала – ще встигне напрацюватися.

Якось прийшовши додому з роботи, Василь сказав Юлії, щоб вона звільнилася, адже отримує якісь копійки, краще вже вдома сидіти і займатися хатніми справами.

Юля прислухалася до чоловіка і звільнилася, вона думала, що він так дбає про неї. Після звільнення дівчина почала своє вільне життя.

У квартирі завжди було чисто, Юля була чудовою господинею, єдине, що у неї погано виходило, то це готувати. Чоловік не обурювався і не сварив її за це, а просто якось сказав:

-До нас приїде моя мама, трохи поживе з нами. Допоможе тобі з господарством, от і навчишся смачні страви готувати.

Юля засмутилася, коли почула про свекруху, бо її вона бачила тільки один раз, і то на весіллі, а потім кілька днів після.

Юля її одразу ж не злюбила. Свекруха була строгою. Вона майже ніколи не посміхалася, не жартувала, і дівчині це не подобалося.

Юля не любила її присутності в квартирі, адже вона може зробити щось не так, а та її одразу почне дорікати.

Юля біля зі свекрухи почувалася некомфортно. Та ще й чоловік попросив називати її «мамою»…

І ось настав той день, коли приїхала мати чоловіка. Вона одразу ж взялася за генеральне прибирання.

Юлі довелося самій все мити, викидати сміття і прибирати. Все це генеральне прибирання тривало кілька днів, якраз до вихідних вони встигли.

На кухню в ці дні, Юля не заходила, там все готувала сама Наталя Іванівна. Невістка попросила свекруху, щоб та її навчила якимось премудростям і хитрощам у приготуванні.

Свекруха відповіла їй на це коротко:

-Ти мусиш сама всьому навчитися!

І Юля старалася. Потроху почало виходити. Спільна праця та приготування їх трохи зблизили. Свекруха та Юля почали спілкуватися, розмовляти. Під час розмови Наталя Іванівна сказала:

-Я знаю історію про твоїх батьків. Як їх не стало…

-Як? Звідки? – перепитала Юля.

Адже вона навіть Василю нічого не розповідала про це. Дівчина була здивована.

Якось увечері, перед сном, Юля вирішила поцікавитися у чоловіка, звідки його мама знає про її батьків та ще й у подробицях.

Василь зам’явся і нічого до пуття не сказав. Юля відступила, але тривога не залишала її.

Дівчина не любила, коли є невирішені питання, вона захотіла все з’ясувати. Юлі стало здаватися, що свекруха та чоловік щось приховують від неї. Але тільки от що?!

Коли свекруха пішла в магазин, Юля вирішила зателефонувати старшій сестрі.

-Ти не говорила випадково свекрусі про наших батьків? – запитала Юля.

Та трохи помовчала і сказала:
-Та залиш ти всі ці думки. Добре, давай, мені ніколи, потім зідзвонимося.

Тут Юля остаточно зрозуміла, що всі вони щось приховують про її батьків.

Дівчина вирішила сходити в батьківську квартиру, може вдасться щось знайти.

Юля прийшла в квартиру батьків. Вона ходила по кімнатах, а на думку нічого не спадало. Раптом вона згадала про сімейний альбом.

Вона дістала його з шафи і почала уважно розглядати фотографії.

Юля вдивлялася в кожне фото, але, окрім своїх батьків, нікого не впізнавала.

Коли її батьків не стало, їй було всього лише 16 років.

Вона вирішила трохи відпочити від перегляду фотографій, як раптом звернула свою увагу на одне фото, де її батьки відпочивають на природі в колі друзів.

Неподалік від них була альтанка, а біля неї… Біля неї стояв її чоловік Василь!

Спочатку вона не повірила своїм очам, але потім придивилася. Так це був саме Василь, тільки молодий!

Юля одразу взяла телефон і набрала номер сестри:

-Валерія, поясни мені, як на фото опинився мій Василь? Як він опинився серед них і коли наші батьки встигли з ним познайомитися?!

-Я не знаю, як тобі все це пояснити, краще поговори із чоловіком.

Юля взяла фотографію і вирішила піти на роботу до чоловіка, щоб поговорити з ним наодинці, без свекрухи.

Прийшовши в офіс, де працював чоловік, Юля показала йому те саме фото.

Він здивовано глянув на нього і сказав:

-Я так і знав, що це скоро все з’ясується…

-Що з’ясується? Що ви всі приховуєте від мене? – здивовано запитала Юля.

Василь сів у крісло і почав розповідати:

-Я працював із твоїм батьком. Ми не були друзями, але на роботі були згуртовані.

Ми планували відкрити власний бізнес, хоч і невеликий, але все ж таки свій.

Тоді мені твій батько сказав, мовляв моя старша дочка підросла і стала красунею, чи не хочеш ти одружитися?

Я тоді подумав, що він пожартував, та й поспілкувавшись з Валерією ми не дуже один одному сподобалися.

Потім мені твій батько знову сказав про це, але тільки вже про тебе, мовляв коли ти підростеш, щоб одружувався з тобою.

Тільки цього разу батько твій не жартував. Адже я йому колись заприсягнувся, що ні за яких обставин не залишу вас з сестрою одних.

Коли з твоїми батьками сталося те нещастя, я був поряд з ними. Тоді я знову підтвердив твоєму батькові цю обіцянку…

Я завжди допомагав вам чим міг, але тільки твоя сестра Валерія мене навіть на поріг вашого будинку не пускала. Та я не відступав.

Валерія зустріла свого чоловіка, і поїхала в інше місто, і я поставив собі за мету, що зроблю тебе щасливою.

Я багато чим завдячую твоєму батькові, і якби не він, то я не добився би зараз того, що маю. І не зміг би собі пробачити, якби не дотримався обіцянки, яку дав твоєму батькові.

-То ти це все з жалю до мене зробив? Щоб не бути поганим? Ти взагалі любиш мене?! – запитала зі сльозами на очах Юля.

-Знаєш, я дуже довго на тебе чекав. І я дійсно дуже сильно тебе кохаю.

Цілий вечір вони сиділи в ресторані, багато розмовляли про все, і навіть зателефонували сестрі Валерії.

Дівчата плакали і сміялися.

Потім молода пара повернулася додому, де на них чекала Наталя Іванівна. Свекруха підійшла до Юлі, обняла її і сказала:

-Я рада, що ти все тепер знаєш, адже таємниці у нашій сім’ї не потрібні. І знай, мій син тебе дуже любить, і ти його люби!

Юля зрозуміла, що Василь, саме та людина, з якою вона хоче прожити все своє життя. Вона його поважає, не менша за свого батька.

Батьки Юлі завжди говорили:

-Головне у твоїй другій половинці, це вірність та відданість…