Бажаючи створити для своєї дружини зручне місце для відпочинку на природі, чоловік, Іван, спорудив незвичайний стілець своїми руками. Однак вона вважала його грубим і непривабливим, боячись глузувань з боку сусідок.

Щоб довести свою правоту, Дарина придбала в магазині звичайний, легкий стілець із м’яким сидінням та спинкою. З настанням літа родина вирушила на берег озера.

Дарина насолоджувалася м’яким і зручним сидінням купленого в магазині стільця і іноді навіть дрімала на ньому, захопившись читанням.

Якось під час пікніка на березі озера вона нахилилася за пирогом і, коли присіла назад, стілець несподівано звалився під нею. Дарина обійшлася без травм, але пляма від пирога забруднила її білу сукню, зіпсувавши настрій і перервавши спокійну атмосферу.

Наступної неділі вона дістала саморобний стілець, який змайстрував для неї Іван.

Усвідомивши його міцність і надійність, вона попросила його виготовити і невеликий столик, вважаючи, що покупні варіанти занадто дорогі, та й виглядати 2 саморобні будуть краще і гармонійніше. Іван із дитячою радістю прийняв замовлення дружини.

Можливо, його твори і не відповідали естетиці магазинних моделей, але вони відрізнялися довговічністю, надійністю і зручністю. Літо в їхньому регіоні коротке, триває близько півтора місяця, і треба було використати ці моменти на всі 100.

З того часу саморобні стілець і стіл подружжя брали з собою у всі поїздки. Результат: висока якість стільця та столика, а головне – білі сукні без жодних плям.

КІНЕЦЬ.