На умі у нареченого Діани була лише квартира її бабусі: адже бабуся стара, скоро з нею щось трапиться, і в них буде власна квартира.

Діана зустрічалася з Кирилом уже рік. Вони збиралися побратися, і вона була на сьомому небі від щастя. Кирило був із інтелігентної родини професорів, і Діана була рада, що він звернув на неї увагу. Адже за ним бігали всі дівчата інституту, а покохав просту дівчину Діану.

А Діана була із простої родини. Мама працювала у відділі кадрів одного підприємства, а тато механіком на тому самому підприємстві. Мама Діани була дуже рада такому зятю.

У день захисту диплома Кирило і зробив пропозицію своїй коханій. Діана погодилася, і всі почали готуватися до весілля. На додаток до всього Діану запросили на роботу до дуже великої компанії.

Вона була на сьомому небі від щастя. Вона запропонувала нареченому поки що почекати з дітьми, щоб їй не довелося відразу з нової роботи в декрет виходити. Але Кирило був проти. Навіщо тоді одружуватись, якщо дітей не народ жувати.

Діана була не проти дітей, але спочатку потрібно самим стати на ноги, купити житло, а потім уже подумати про дітей. А наречений сказав, що має бабусю, а та має квартиру, навіщо ж думати про житло? Діана спочатку не зрозуміла, про що каже наречений. Але він прояснив. Адже бабуся не довговічна. Коли її не стане, вони продадуть квартиру бабусі, батьки Діани розмінюють квартиру на меншу, а гроші, що залишилися, подарують їм.

Тоді вони й матимуть змогу купити собі квартиру. Діана не вірила своїм вухам. Тобто наречений чекав на те, що з її міцною бабусею щось трапиться, і вони заберуть собі квартиру. Вона навіть спитала, чим же допоможуть його батьки. А він сказав, що нічим, адже грошей, які дадуть рідні Діани, цілком вистачить.

Діана все ще сподівалася, що наречений це говорить із добрих спонукань. Але коли він заявив, що коли Діана нар одить, він забезпечить усім дитину, а дружину не зобов’язаний забезпечувати.

Адже вона — доросла, здорова жінка. Діана була здивована. Вона відмовилася від весілля та пішла додому. Мама одразу стала з нею лаятись, що вона такого нареченого покинула. Звеліла їй з ним помиритися, але Діана ні в яку не погоджувалася.

Тоді мати перестала розмовляти з нею. На корпоративі Діана зустріла простого хлопця Миколу, який працював у них механіком, і одразу закохалася у нього. Вони почали зустрічатися, а за півроку він зробив їй пропозицію. Мати за цей час з нею не заговорила і навіть на весілля не прийшла.

Був тільки батько. Діана з чоловіком купили квартиру в іпотеку та зробили в ній ремонт. Микола робив усе своїми руками. Він брав будь-які підробітки, щоб дружина нічого не потребувала.

А коли дізнався про її ваrітність, навіть запропонував взяти на себе всі обов’язки дружини. Діана, звичайно ж, не погодилася, він і так багато працював. У них нар одився син, а за два роки й донька. Діані після пологів було погано, вона не могла підвестися.

Її залишили лежати у ліkарні. Микола все робив для дружини, дбав про неї. Його мама звільнилася з роботи, переїхала до сина, щоб дбати про дітей, а тато почав підробляти, щоб допомогти грішми сім’ї сина. Мама Діани, дізнавшись, що доньці погано, прийшла до неї.

Її мати, усвідомивши весь тягар своїх образ, віддала останні накопичення на процедури Діани. Діана повернулася у велику, готову будь-якої миті прийти на допомогу, люблячу сім’ю.

КІНЕЦЬ.